08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email
inbox@fs.ko.court.gov.ua
1-кс/381/298/22
381/831/22
15 квітня 2022 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю прокурора Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_2 , підозрюваного ОСОБА_3 , його захисника адвоката ОСОБА_4 та секретаря судових засідань ОСОБА_5 , розглянувши в режимі відео конференції клопотання старшого слідчого СВ Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12022111310000498, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-
Клопотання надійшло до суду 15.04.2022 та відповідає вимогам ст. 192-194 КПК України. Дане клопотання вручено підозрюваному ОСОБА_3 - 14.04.2022 у 18-15 год. та його захиснику - адвокату ОСОБА_4 - 14.04.2022 у 18-20 год.
Слідчим відділом Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022111310000498, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.03.2022 ОСОБА_3 на добровільній основі, на час виконання державних та/або громадських обов'язків, перебуваючи під захистом Держави, маючи усі права, свободи, гарантії, закріплені Конституцією України, Кодексом законів про працю України, відповідно до Закону України «Про основи національного спротиву» від 16 липня 2021 року № 1702-ІХ та Положення про добровольчі формування Територіальних громад, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1449 (далі - Положення), вступив до лав добровольчого формування Боярської міської територіальної громади (ім. Євгена Коновальця) № 1.
Крім того, з останнім укладено, строком на три роки, Контракт добровольця територіальної оборони (далі - Контракт) про наступне:
Доброволець ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами України щодо національного спротиву, добровольчих формувань територіальних громад (далі - ДФТГ), територіальної оборони, і добровільно бере на себе зобов'язання: виконувати завдання територіальної оборони в межах відповідної територіальної громади протягом строку дії Контракту, відповідно до вимог визначених Законом України «Про основи національного спротиву», положенням та іншими нормативно-правовими актами України, що регулюють порядок діяльності добровольчих формувань територіальних громад, та цим Контрактом; додержуватися Конституції України та законів України та нормативно-правових актів при виконанні завдань та повноважень територіальної оборони, виконувати державні та/або громадські обов'язки в інтересах Українського народу; додержуватись та виконувати складену присягу добровольця територіальної оборони; дорожити честю і гідністю члена ДФТГ; вміло володіти та застосовувати особисту та/або надану Збройними Силами України зброю (мисливську, стрілецьку, інші види озброєння та боєприпаси до них у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України);додержуватися правил і заходів безпеки під час поводження зі зброєю; постійно підвищувати рівень професійних знань, вмінь та навичок; не розголошувати інформацію, що становить державну таємницю, інформацію про добровольчі формування, інформацію з обмеженим доступом та інформацію, яка стала відомою у зв'язку з виконанням обов'язків за цим Контрактом, Законом та Положенням.
Відповідно до вказаного Контракту, на ОСОБА_7 , який зарахований до складу ДФТГ та уклав цей Контракт, поширюється дія статутів Збройних Сил України.
Тому, під час виконання покладених обов'язків, ОСОБА_3 , як Доброволець ДФТГ, повинен керуватися вимогами ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 4, 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов'язують його свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати свій обов'язок, бути дисциплінованими та не допускати негідних вчинків, виконувати покладені обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених за Контрактом.
Окрім того, згідно посвідчення добровольця територіальної оборони серії НОМЕР_1 , та додатків до нього, ОСОБА_3 мав право на носіння та зберігання вогнепальної зброї АК74 № 2919021.
Зі змісту ст. 3 Конституції України вбачається, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Однак, у порушення вищевказаних норм законодавства України, 13.04.2022 Доброволець ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вирішив стати на злочинний шлях та вчинити кримінальне правопорушення (злочин) за наступних обставин.
Так, 13.04.2022 близько 18 год. 30 хв., у ОСОБА_3 , перебуваючи на задньому правому сидінні в салоні транспортного засобу марки «Hyundai Getz» д.р.з. НОМЕР_2 , який рухався по автодорозі за адресою: м. Боярка,
вул. Андріяшева, 27, раптово виник злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , котрий знаходився на передньому пасажирському сидінні, вказаного вище автомобіля.
Відразу після цього, реалізовуючи свій злочинний умисел,
ОСОБА_3 , діючи умисно, керуючись невстановленим мотивом, усвідомлюючи, що постріли, із вогнепальної зброї, у спину є життєво-небезпечним для життя людини, оскільки там сконцентровані життєво-важливі органи життєзабезпечення, з метою протиправного заподіяння смерті іншій людині, бажаючи настання невідворотного наслідку у вигляді смерті людини, посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини, зі своєї вогнепальної автоматичної нарізної зброї - автомату АК74 калібру 5,45
№ НОМЕР_3 , здійснив два постріли у ліву лопаткову ділянку ОСОБА_8 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді двох наскрізних вогнепальних поранень, від яких той помер на місці.
Надалі, ОСОБА_3 , досягнувши своєї злочинної мети та виконав усі дії, необхідні для доведення злочину до кінця, а саме смерті ОСОБА_8 , з місця вчинення злочину зник у невідомому напрямку.
Зазначені обставини і стали підставою для звернення до слідчого судді з даним клопотанням.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та висловив позицію аналогічну змісту поданого клопотання.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 просили обрати більш мякий запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт. Захисник зазначила, що э сумніви в обґрунтованості підозри, ризики, наведені прокурором не доведені.
Суд, вислухавши позиції сторін кримінального провадження, вивчивши письмові матеріали клопотання, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 14.04.2022 о 20 год. 20 хв. в порядку ст. 208 КПК України був затриманий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
14.04.2022 ОСОБА_3 , слідчим СВ Фастівського РУП ГУНП в Київській області, за погодженням із прокурором, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченогоч. 1 ст. 115 КК України, обґрунтовується наступними матеріалами: повідомленням з органів охорони здоров'я про вчинення злочину, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 , протокол допиту потерпілої ОСОБА_9 , протокол огляду місця події від 13.04.2022, протокол огляду місця події від 14.04.2022, протокол допиту свідка ОСОБА_10 , протокол допиту свідка ОСОБА_11 , протокол допиту свідка ОСОБА_12 , протокол допиту свідка ОСОБА_13 , протокол затримання ОСОБА_3 в порядку 208 КПК України, та іншими доказами в своїй сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Судом встановлено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_3 , перебуваючи на волі, матиме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Про наявність доведеності даного ризику в ході судового розгляду клопотання, свідчить те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, підозрюваний не має на утриманні малолітніх дітей та батьків похилого віку, тобто не має стійких соціальних зв'язків, які б втримали його від зміни місця проживання з метою переховування, а тому є підстави вважати, що ОСОБА_3 перебуваючи на волі, в разі застосування більш м'яких запобіжних заходів, передбаченихч. 1 ст. 176 КПК України, матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім цього, згідно п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, реальним є ризик незаконного впливу підозрюваного на потерпілу і свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки на даний час, з останніми проведені не всі необхідні слідчі дії у даному кримінальному провадженні, а підозрюваному в ході розслідування стали відомі анкетні дані та місце проживання потерпілої та свідків, тому він буде впливати на них з метою зміни ними своїх показань, а злочин, в якому він підозрюється, вчинений із застосуванням насильства, що підтверджує реальність цього ризику.
Отже, прокурором в ході судового розгляду клопотання доведено наявність ризиків передбачених п. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України.
Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого підозрюваним злочину, існує реальний ризик залишення ним місця проживання, в будь-який час, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Підставою застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що він може здійснити дії, передбачені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, суд звертає увагу на Рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кембл і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.199, в якому зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'активно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніит, щоб виправдати подальше розслідування та висунення звинувачення.
Тому, на переконання суду, прокурором, в даному випадку, дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази, а саме: повідомленням з органів охорони здоров'я про вчинення злочину, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 , протокол допиту потерпілої ОСОБА_9 , протокол огляду місця події від 13.04.2022, протокол огляду місця події від 14.04.2022, протокол допиту свідка ОСОБА_10 , протокол допиту свідка ОСОБА_11 , протокол допиту свідка ОСОБА_12 , протокол допиту свідка ОСОБА_13 , протокол затримання ОСОБА_3 в порядку 208 КПК України, свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_3 із вчиненням кримінального правопорушення та виправдовують необхідність подальшого розслідування у кримінальному провадженні.
При обранні запобіжного заходу, судом враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_3 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні,у вчиненні якого він підозрюється, вік підозрюваного ОСОБА_3 відсутність міцних соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, в тому числі відсутність в нього утриманців та відсутність місця роботи.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Проте, враховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов висновку, що інші заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ч. 2 ст. 131 КПК України, а також більш м'які запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, є недостатніми для забезпечення досягнення дієвості цього провадження, а також забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_3 та для запобігання ризикам ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 судом не встановлено.
Вказані відомості щодо особи ОСОБА_3 об'єктивно вказують на те, що перебуваючи на волі існують реальні ризики, що підозрюваний буде мати можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду та матиме можливість незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для застосування більш мякого запобіжного заходу-цілодобового домашнього арешту, на застосуванні якого наполягав захисник та сам підозрюваний.
Суд, також, відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, вважає за недоцільне визначати розмір застави, враховуючи обставини даного кримінального провадження.
Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст. ст. 176 - 178, 183, 184 КПК України,
Клопотання старшого слідчого СВ Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12022111310000498, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, маючого повну вищу освіту, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, до 12 червня 2022.
Строк дії ухвали до 12.06.2022 включно.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1