13 квітня 2022 року
м. Київ
справа №640/11202/19
адміністративне провадження №К/990/4750/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2021 у справі №640/11202/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ТМП-3000» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ТМП-3000» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.03.2020 адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2021 Головному управлінню ДПС у місті Києві відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.03.2020 у справі №640/11202/19.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у місті Києві 01.02.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Одночасно відповідачем до касаційної скарги додано заяву про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень.
При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2021 постановлена в письмовому провадженні та набрала законної сили з моменту її підписання, а отже останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 27.11.2021, в той час, як касаційну скаргу відповідачем подано до Верховного Суду 01.02.2022, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги відповідач вказує на те, що вперше Головне управління ДПС у місті Києві звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2021 у справі №640/11202/19 в межах встановленого частиною другою статті 212 КАС України строку.
Проте ухвалою Верховного Суду від 12.01.2022 касаційну скаргу було повернуто, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України у зв'язку з тим, що заявником не усунуто недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху (ненадання документа про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом).
Головне управління ДПС у місті Києві вдруге 01.02.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Доводи податкового органу про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги мотивовані неможливістю сплати судового збору раніше з причин неналежного фінансування Головного управління ДПС у місті Києві та відсутністю на рахунку заявника грошових коштів необхідних для такої сплати.
На підтвердження вказаних обставин до клопотання про поновлення строку касаційного оскарження податковим органом надано копію службового листа від 09.11.2021 адресованого Управлінню інфраструктури та бухгалтерського обліку Головного управління ДПС у місті Києві щодо необхідності сплати судового збору у справі №640/11202/19 та копію виписки за 06.01.2022 із Системи дистанційного обслуговування клієнтів Державної казначейської служби України.
Доводи податкового органу про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги зводяться до того, що дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до суду касаційної інстанції та повторне звернення в найкоротший термін є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційної провадження.
Разом з тим, наведені відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Повернення касаційної скарги (з причин неналежного її оформлення) не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.
Також податковим органом не надано доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до податкового органу вищого рівня або органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №640/11202/19 та отримання відповідного фінансування з моменту виникнення права на касаційне оскарження й до моменту повторного звернення з касаційною скаргою до суду.
Належними доказами поважності підстав значного пропуску строку на касаційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом, відповідач має право звернутися до Верховного Суду з відповідною обґрунтованою заявою.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте, всупереч цим вимогам заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Разом з тим, відповідачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаному клопотанні, суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження обставин, що майновий стан відповідача перешкоджає сплаті судового збору за подання касаційної скарги, податковим органом надано копію службового листа від 09.11.2021 адресованого Управлінню інфраструктури та бухгалтерського обліку Головного управління ДПС у місті Києві щодо необхідності сплати судового збору у справі №640/11202/19 та копію виписки за 06.01.2022 із Системи дистанційного обслуговування клієнтів Державної казначейської служби України.
Проте, у заявленому клопотанні відповідачем не наведено доводів та не надано достатніх доказів, що його майновий/фінансовий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, оскільки наданий відповідачем службовий лист від 09.11.2021 не може свідчити про вчинення активних і послідовних дій з метою отримання необхідних коштів з моменту виникнення права на касаційне оскарження та до моменту повторного звернення з касаційною скаргою, а виписка за 06.01.2022 із Системи дистанційного обслуговування клієнтів Державної казначейської служби України не може свідчити про відсутність належного фінансування на момент звернення з касаційною скаргою вдруге, оскільки Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до суду 01.02.2022, тобто майже через місяць після отримання виписки.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі слід відмовити.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, чинній з 15.12.2017) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, чинній з 15.12.2017) за подання касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить - один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що з 01.01.2022 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2481,00грн.
Отже, судовий збір, який Головному управлінню ДПС у місті Києві необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 2481,00грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". Призначення платежу: *;101;22030102 (код класифікації доходів) ___________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого відповідач має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву, вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження та документ про доплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 330, 332, 359 КАС України, суд -
Відмовити Головному управлінню ДПС у місті Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору у справі №640/11202/19.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2021 у справі №640/11202/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ТМП-3000» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді В.В. Хохуляк
І.Я. Олендер
Р.Ф. Ханова