14 квітня 2022 року
Київ
справа №240/7411/21
адміністративне провадження №К/990/7095/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2022 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
В квітні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з 25.11.2020, внаслідок травми, так, пов'язаної із захистом Батьківщини, оформлене протоколом засідання Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 15.02.2021 №18;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2020 року, як інваліду 2 групи з 25.11.2020 внаслідок травми, так, пов'язаної із захистом Батьківщини відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 з урахуванням попередніх виплат.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.06.2021, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2022, у задоволенні позову відмовлено.
Позивачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу вказані судові рішення.
Відповідно до положень п. 8 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За правилами п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з п. 3 ч. 6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг віднесено до категорії справ незначної складності.
У зв'язку з цим, відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
У касаційній скарзі позивач посилається на те, що дана справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та зазначає, що оскаржувані судові рішення не відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка висловлена у постанові у справі № 826/7472/18.
Проаналізувавши підставу на якій подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд судових рішень у цій справі.
Наведені доводи вказують на існування обставин, визначених п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України, і є підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга відповідає вимогам ст. 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись ст. ст. 328, 330, 334 КАС України,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2022 у справі № 240/7411/21.
Витребувати з Житомирського окружного адміністративного суду справу №240/7411/21.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Ю. Бучик
судді Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук