Справа № 560/4196/19
іменем України
15 квітня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької обласної прокуратури про стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Прокуратури Хмельницької області, в якому просить:
- стягнути з прокуратури Хмельницької області на користь ОСОБА_1 , із розрахункового рахунку з якого здійснюється виплата заробітної плати працівникам прокуратури, вихідну допомогу при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку в сумі 29746,73 гривень;
- стягнути з прокуратури Хмельницької області на користь ОСОБА_1 , із розрахункового рахунку з якого здійснюється виплата заробітної плати працівникам прокуратури, середній заробіток в сумі 1383,57 грн за кожен день затримки розрахунку (виплати вихідної допомоги) при звільненні, починаючи з 15.11.2019 по день фактичного розрахунку (стягнення);
- допустити до негайного виконання постанову суду в частині стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за кожен день затримки розрахунку (виплати вихідної допомоги) при звільненні, починаючи з 15.11.2019 по день фактичного розрахунку (стягнення).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він з липня 2015 року до 15.11.2019 працював в прокуратурі Хмельницької області. Наказом виконувача обов'язків прокурора Хмельницької області від 13.11.2019 №999к позивача звільнено з займаної посади начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Хмельницької області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII) з 15.11.2019. Позивач вважає, що має право на отримання вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку згідно з вимогами статті 44 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Проте відповідач протиправно не провів з ним повного розрахунку при звільненні, а саме не виплачено вказану вихідну допомогу. При цьому, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у день звільнення є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України, та виплати працівникові середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі №560/4196/19, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2020, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 08.11.2021 у справі №560/4196/19 замінено відповідача у справі - Прокуратуру Хмельницької області його правонаступником - Хмельницькою обласною прокуратурою.
Постановою Верховного Суду від 09.11.2021 скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.02.2020 і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2020 у справі №560/4196/19. Справу №560/4196/19 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.11.2021 прийнято до провадження судді Фелонюк Д.Л. адміністративну справу №560/4196/19. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано в Хмельницької обласної прокуратури докази.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.03.2022 витребувано повторно в Хмельницької обласної прокуратури докази. Вимоги ухвали виконані відповідачем.
Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі письмові докази, оцінивши їх у взаємозв'язку та сукупності, суд зазначає наступне.
Наказом виконувача обов'язків прокурора Хмельницької області від 13.11.2019 №999к позивача звільнено з посади начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону №1697-VII з 15.11.2019.
Згідно з розрахунковим листком за листопад 2019 року прокуратурою Хмельницької області при звільненні 15.11.2019 позивача нараховано компенсацію за невикористані 55 календарних днів відпустки.
Відповідно до розрахункового листка за листопад 2019 року станом на 18.11.2019 позивачу нараховано лікарняні за 15 днів, 5 днів з яких оплачено роботодавцем.
Згідно з довідкою про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від 19.11.2019 за вих. №18-818вих-19, виданою прокуратурою Хмельницької області, вихідна допомога ОСОБА_1 при звільненні не виплачувалась.
ОСОБА_1 подав до відповідача звернення від 15.11.2019 щодо причин невиплати при звільненні вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку відповідно до статті 44 КЗпП України.
Прокуратура Хмельницької області листом від 15.11.2019 №18-2357-19 повідомила позивача, що вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку не виплачено, оскільки його звільнено на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону №1697-VII, а не на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України.
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Чинним національним законодавством закріплені правові гарантії дотримання трудових прав працівника при його звільненні. Однією з таких гарантій є виплата працівнику, який звільняється, вихідної допомоги.
Законом №1697-VII забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності. Статтею 4 Закону №1697-VII встановлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 51 Закону №1697-VII визначені загальні умови звільнення прокурора з посади, припинення його повноважень на посаді.
Натомість, Закону №1697-VII не врегульоване питання виплати вихідної допомоги при звільненні прокурорів у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
Нормою, що регулює порядок виплати вихідної допомоги у разі звільнення, є стаття 44 КЗпП України.
Конституційний Суд України у рішенні від 07.05.2002 №8-рп/2002 зазначав, що Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України. Норми, що передбачають вирішення спорів, зокрема про поновлення порушеного права, не можуть суперечити принципу рівності усіх перед законом та судом і у зв'язку з цим обмежувати право на судовий захист. Правове регулювання Конституцією України та спеціальними законами України спеціального статусу посадових осіб не означає, що на них не можуть не поширюватися положення інших законів щодо відносин, не врегульованих спеціальними законами.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 17.02.2015 у справі №21-8а15, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 у справі №803/31/16, від 30.07.2019 у справі №804/406/16, від 08.08.2019 у справі №813/150/16.
Згідно з статтею 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (...).
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" були внесені зміни також і до КЗпП України, а саме: статтю 32 доповнено частиною 5 такого змісту: "Переведення прокурорів відбувається з урахуванням особливостей, визначених законом, що регулює їхній статус"; статтю 40 доповнено частиною п'ятою такого змісту: "Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус"; частину дев'яту статті 252 після слів "дисциплінарної відповідальності та звільнення" доповнено словами і цифрами "а також положення частин другої і третьої статті 49-4 цього Кодексу".
Отже, частиною 5 статті 51 Закону №1697-VII та частиною 4 статті 40 КЗпП України встановлено перелік випадків, коли до правовідносин щодо звільнення прокурорів не застосовуються норми КЗпП України. Разом з тим, у цей перелік не включене питання виплати вихідної допомоги при звільненні прокурора, а тому, не обмежується можливість застосування положень статті 44 КЗпП України при вирішенні спірного питання.
Зазначені правові висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі №560/3971/19, від 15.04.2021 у справі № 440/3166/20 щодо аналогічних правовідносин.
Зважаючи на це, позивач має право на отримання вихідної допомоги при звільненні.
Таким чином, бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу вихідної допомоги у зв'язку з звільненням у розмірі не менше середнього місячного заробітку є протиправною.
У той же час, стягненню належать ті кошти, які були нараховані, однак не виплачені. Оскільки вихідна допомога не була нарахована позивачу, слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку.
Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно з частиною 1 статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Отже, у зв'язку з зобов'язанням відповідача нарахувати та виплатити позивачу вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку, відповідач повинен нарахувати та виплатити позивачу компенсацію, визначену статтею 117 КЗпП України, одночасно з виплатою вихідної допомоги.
Таким чином, спір щодо ненарахування та невиплати Хмельницькою обласною прокуратурою середнього заробітку за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні на момент ухвалення рішення у цій справі відсутній.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з прокуратури Хмельницької області на користь ОСОБА_1 , із розрахункового рахунку з якого здійснюється виплата заробітної плати працівникам прокуратури, середній заробіток в сумі 1383,57 грн за кожен день затримки розрахунку (виплати вихідної допомоги) при звільненні, починаючи з 15.11.2019 по день фактичного розрахунку (стягнення), задоволенню не належать.
Щодо клопотання позивача про допуск до негайного виконання рішення суду, суд вважає відсутніми підстави для його задоволення з врахуванням норм статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, а також того, що предмет заявленого спору не стосується періодичних платежів та суд визнав необґрунтованими позовні вимоги в частині заявленого способу - стягнути кошти.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Хмельницької обласної прокуратури щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 вихідної допомоги у зв'язку з звільненням у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Зобов'язати Хмельницьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку.
В задоволенні решти вимог позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької обласної прокуратури.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 )
Відповідач:Хмельницька обласна прокуратура (провул. Військоматський 3, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 02911102)
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк