про повернення позовної заяви
15 квітня 2022 року Справа № 480/1920/22
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Шаповал М.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної установи "Сумська виправна колонія (№116)" Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної установи "Сумська виправна колонія (№116)" Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації.
Так, позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність державної установи "Сумська виправна колонія № 116" щодо невиплати йому грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна;
- стягнути з державної установи "Сумська виправна колонія № 116" на його користь грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у сумі 21697,91 гривень.
Ухвалою суду від 14.02.2022 вказана позовна заява була залишена без руху, оскільки позивачем не вказано з яких підстав він пропустив строк звернення до суду і не надано доказів поважності причин його пропуску, у зв'язку з чим позивачу був наданий десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, перебіг терміну якого починався з дня вручення йому копії ухвали.
На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху 21.02.2022 позивач надав суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду, в якій вказав, що позивач мав марні сподівання щодо добропорядності свого колишнього роботодавця, який обіцяв вказану компенсацію виплатити.
Вивчивши зміст клопотання про поновлення строку звернення до суду, зміст позовної заяви та дослідивши додані до неї документи, вважаю вказані причини пропуску строку звернення до суду не поважними, тому вважаю за необхідне повернути позовну заяву позивачу як таку, недоліки якої не усунено, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Як вбачається зі змісту клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, що позивач мав марні сподівання щодо добропорядності свого колишнього роботодавця, який обіцяв вказану компенсацію виплатити.
Однак, доводи заявника, викладені в клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду, не можливо визнати обґрунтованими, а доказів на підтвердження того, що існували будь-які інші обставини, що створили перешкоди та заважали заявнику вчасно звернутися до суду за захистом прав, ним не надано.
Отже, у даному випадку позивачем було пропущено місячний строк звернення до суду для оскарження рішення про звільнення та поновлення на роботі.
Приймаючи рішення щодо наявності або відсутності підстав для поновлення строку враховую, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Обставини, вказані позивачем, не є такими, які можна вважати об'єктивно непереборними та такими, що не залежать від волевиявлення особи.
Таким чином, всупереч вимог ч. 5 ст. 122 КАС України позивач звернувся до суду з позовом 01.02.2022, а звільнений зі служби 03.12.2020 року, тобто майже через 13 місяців після спливу встановленого місячного строку звернення до суду в даній категорії справ.
За змістом ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо вказані особою підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд вважає, що позивачем недоліки позовної заяви не виправлені, тому позовну заяву слідує повернути позивачу.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Сумська виправна колонія (№116)" Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової компенсації і додані до неї документи - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя М.М. Шаповал