15 квітня 2022 року м. Житомир справа № 240/9644/21
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Токаревої М.С.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 з 15.03.2021 року;
- зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 з врахуванням стажу з 10.02.2009 по 26.02.2021 в подвійному розмірі з 15.03.2021 року.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 10.02.2009 року та на момент звернення до суду з даним позовом працює в Комунальному некомерційному підприємстві "Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1" на посаді молодшої медичної сестри прибиральниці палатної інфекційно-боксового відділення, що відноситься за умовами праці до посад Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461.
15.03.2021 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про пенсійне забезпечення", та надала для цього всі необхідні документи.
19.03.2021 року відповідач надіслав повідомлення про відмову у призначенні пенсії, у зв"язку з недосягненням позивачем віку (55 років) для виходу на пенсію на пільгових умовах передбаченого ст. 114 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та відсутністю у позивача пільгового стажу, так як надана позивачем довідка про пільговий стаж від 26.02.2021 № 01-04/221 не належним чином оформлена. Позивач вважає таку відмову протиправною, зазначає, що вона на момент звернення до відповідача із зазначеною заявою досягла віку (50 років) встановленого пунктом "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII та має достатній та належний стаж роботи загальний 30 років та пільговий з 10.02.2009 по 26.02.2021, який складає 12 років 00 місяців 17 дні, що дає її право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, так як для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах визначено, що працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Вказує, що належний трудовий та пільговий стаж позивача підтверджується записами в трудовій книжці, довідкою про пільговий стаж від 26.02.2021 № 01-04/221 наказами про атестацію робочих місць за умовами праці для підтвердження права на пільги та компенсації, в тому числі на пільгове пенсійне забезпечення. Позивач посилається на рішенням Конституційного Суду № 1-р/2020 від 26.01.2020 щодо застосування статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Також, обгрунтовуючи зарахування до стажу період роботи з 10.02.2009 р. до 26.02.2021 р. на посаді молодшої медичної сестри прибиральниці палатної інфекційно-боксового відділення у подвійному розмірі, що складає 24 рів 01 місяць 04 дні, позивач посилається на ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ.
Відповідач надав до суду відзив, яким позовні вимоги вважає безпідставними та необгрунтованими. Просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що позивач помилково застосовує до спірних відносин Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ. Зазначає, що дані відносини з 01.01.2004 року регулюються Законом України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ. Порядок призначення пенсій за віком, в тому числі і на пільгових умовах за Списком № 2 регулюється Законом України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", тому згідно нормам цього закону, зокрема статті 114, позивач не набула права на призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки на момент звернення до пенсійного фонду не досягла встановленого пенсійного віку 55 років. Також, позивач не підтвердила наявність у неї стажу для призначення пільгової пенсії, вказуючи на те, що особливі показники роботи працівника мають бути підтверджені результатами атестації робочих місць та відображені в уточнюючій довідці, яка надається підприємством у відповідності до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Оскільки, довідка видана Комунальним некомерційним підприємством "Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1" від 26.02.2021 № 01-04/221 не відповідає довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пільгової пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановленого зразку, відповідно до Додатку № 5 зазначеного порядку, то у відповідача не має підстав для зарахування пільгового стажу роботи, що дає право для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах. Стосовно зарахування пільгового стажу роботи у подвійного розмірі відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідач зазначає, що ст. 16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на вислугу років. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше до 01.01.2004 року, тобто до набрання чинності Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" застосовується виключно в частині визнання права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Тому, періоди роботи, зокрема в закладах охорони здоров"я при обчисленні пенсії зараховуються в подвійному розмірі до 01.01.2004 року - в подвійному розмірі, а з 01.01.2004 року - в одинарному розмірі.
Розглянувши документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо права позивача у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, а також підстави зарахування до стажу позивача період роботи з 10.02.2009 до 26.02.2021 на посаді молодшої медичної сестри прищ-биральниці палатної інфекційно-боксового відділення у подвійному розмірі, суд виходить з наступних фактичних обставин справи.
Позивачу на момент звернення із заявою про призначення пенсії 15.03.2021 виповнилось 50 років (паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий 02.10.1995 Попільнянським РВ УМВС України в Житомирській області /а.с. 15-19/).
Згідно довідки від 26.02.2021 № 01-04/221 виданої Комунальним некомерційним підприємством "Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1" ОСОБА_1 з 10.02.2009 по теперішній час працює на посаді молодшої медичної сестри прибиральниці палатної інфекційно-боксового відділення /а.с. 30/, а саме:
- з 10.02.2009 - прийнята на посаду молодшої медичної сестри прибиральниці палатної інфекційно-боксового відділення (підстава Наказ №70-К від 10 02.2009 р.);
- з 02.08.2011 - переведена на посаду молодшої медичної сестри палатної по догляду за дітьми хворими на ВІЛ, СНІД інфекційно-боксованого відділення на 0,5 ставки (підстава Наказ №266-К від 02.08.2011) по 30.09.2011;
- з 01.10.2011 - переведена на посаду молодшої медичної сестри палатної інфекційно-боксованого відділення (підстава Наказ №367-К від 01.10.2011) по 31.01.2012;
- з 01.02.2012 - переведена на посаду молодшої медичної сестри палатної по догляду за дітьми хворими на ВІЛ, СНІД інфекційно-боксованого відділення на 0,5 ставки (підстава Наказ №44-К від 01.02.2012) по 01.10.2012;
- з 02.10.2012 - переведена на посаду молодшої медичної сестри палатної по догляду за дітьми хворими на ВІЛ, СНІД інфекційно-боксованого відділення на повну ставку (підстава Наказ №349-К від 02.10.2012) по 31.12.2013;
- з 02.01.2014 - переведена на посаду молодшої медичної сестри палатної інфекційно-боксованого відділення (підстава Наказ №12-К від 02.01.2014) по 31.01.2016;
- 01.02.2016 - переведена на посаду молодшої медичної сестри палатної по догляду за дітьми хворими на ВІЛ, СНІД інфекційно-боксованого відділення (підстава Наказ №53-К від 01.02.2016) по 31.01.2017;
- 01.02.2017 - переведена на посаду молодшої медичної сестри палатної інфекційно-боксованого відділення (підстава Наказ №85-К від 02.02.2017) по 31.01.2019;
- з 01.02.2019 - переведена на посаду молодшої медичної сестри палатної по догляду за дітьми хворими на ВІЛ, СНІД інфекційно-боксованого відділення (підстава Наказ №76-К від 01.02.2019) по 31.01.2020;
- з 01.02.2020 переведена на посаду молодшої медичної сестри палатної інфекційно-боксованого відділення (підстава Наказ №81-К від 04.02.2020) по теперішній час.
Дана обставина підтверджується записами № 13-20 в трудовій книжці ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 /а.с. 25-29/.
Згідно записів в трудовій книжці загальний трудовий стаж позивача складає 30 років 00 місяців 08 днів.
Наказом від 03.02.2020 № 01-02/19 Київську міську дитям клінічну лікарню № 1 перейменовано в Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська дитяча клінічна лікарня №1» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) скорочено КНП «КМДКЛ №1» /а.с. 44/.
15.03.2021 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення їй пенсії на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про пенсійне забезпечення", та надала для цього всі необхідні документи.
19.03.2021 відповідач надав відповідь, в якій відмовив Позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку № 2, підставою відмови зазначено:
- позивач не досягла віку (55 років) для виходу на пенсію на пільгових умовах передбаченого ст. 114 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування";
- відсутність у позивача пільгового стажу, так як надана позивачем довідка про пільговий стаж від 26.02.2021 № 01-04/221 не належним чином оформлена, а саме не відповідає формі довідки затвердженій в Додатку № 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записі у ній, затвердженого постановою Кабінетом міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених ЗУ "Про пенсійне забезпечення".
Згідно пункту "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, а саме жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ були внесені такі зміни: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах".
Тобто, даними змінами у працівників зі списку № 2 було збільшено пенсійний вік, зокрема у жінок з 50 років до 55 років, та визначено обов"язкову умову: наявність стажу роботи не менше 30 років.
Конституційний Суд України прийняв рішення № 1-р/2020 від 26.01.2020, яким:
"1. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII.
2. Стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
3. Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
„На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах".
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 10 лютого 2009 року по 26.02.2021 працювала на посаді молодшої медичної сестри прибиральниці палатної інфекційно-боксового відділення в Комунальному некомерційному підприємству "Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1", що підтверджується трудовою книжкою та довідкою від 26.02.2021 № 01-04/221.
Дана посада відноситься за умовами праці до посад Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (Розділ XXIV. Охорона здоров"я та соціальна допомога), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 р. № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, в тих випадках, коли у трудовій книжці немає відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах чи за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, у якій має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Факт роботи позивача на посаді, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, підтверджується відповідними записами у трудовій книжці та довідкою від 26.02.2021 № 01-04/221.
Результати атестації робочих місць інфекційно-боксового відділення в Комунальному некомерційному підприємству "Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1" відображаються у відповідних наказах, які містяться в матеріалах справи, а саме:
- наказ від 05.01.2005 № 36 "Про проведення атестації робочих місць за умовами праці для підтвердження права на пільги та компенсації, в тому числі на пільгове пенсійне забезпечення" /а.с. 31/;
- наказ від 23.02.2005 № 65 "Про результати роботи комісії по проведенню атестації робочих місць", яким затверджено Перелік робочих місць, професій та посад, працівникам яких в результаті проведення атестації робочих місць за умовами праці /Протокол №4 від 22.02.2005/ підтверджується право на пільги та компенсації, в тому числі на пільгове пенсійне забезпечення, передбачені законодавством /а.с. 32-33/;
- наказ від 03.12.2009 № 152 "Про проведення атестації робочих місць" /а.с. 35/;
- наказ від 19.02.2010 № 61 "Про результати роботи комісії по проведенню атестації робочих місць", яким затверджено Перелік робочих місць, професій та посад, працівникам яких в результаті проведення атестації робочих місць за умовами праці /Протокол №4 від 17.02.2010р./ підтверджується право на пільги та компенсації, в тому числі на пільгове пенсійне забезпечення, передбачені законодавством /а.с. 36-37/;
- наказ від 01.12.2014 № 01-02/139 "Про проведення атестації робочих місць за умовами праці для підтвердження права на пільги та компенсації, в тому числі на пільгове пенсійне забезпечення" /а.с. 38-39/;
- наказ від 11.03.2015 № 01-02/55 "Про результати роботи комісії по проведенню атестації робочих місць", яким затверджено Перелік робочих місць, професій та посад, працівникам яких в результаті проведення атестації робочих місць за умовами праці /Протокол №4 від 17.02.2015р./ підтверджується право на пільги та компенсації, в тому числі на пільгове пенсійне забезпечення, передбачені законодавством /а.с. 41/;
- наказ від 24.22.2020 № 01-02/30 "Про проведення атестації робочих місць за умовами праці для підтвердження права на пільги та компенсації, в тому числі на пільгове пенсійне забезпечення" /а.с. 43/;
- наказ від 17.03.2020 № 01-02/39 "Про результати роботи комісії по проведенню атестації робочих місць", яким затверджено Перелік робочих місць, професій та посад, працівникам яких в результаті проведення атестації робочих місць за умовами праці /Протокол №4 від 17.02.2015р./ підтверджується право на пільги та компенсації, в тому числі на пільгове пенсійне забезпечення, передбачені законодавством /а.с. 45-46/.
Отже, позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з підстав діючої норми пункту "б" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII.
Стосовно зараховування періоду роботи позивача при обчисленні пенсії в подвійному розмірі, слід зазначити наступне.
Суд не може погодитися з позицією відповідача, відносно того, що період роботи позивача з 10.02.2009 по 26.02.2021 при обчисленні пенсії не може зараховуватися в подвійному розмірі, оскільки згідно норми частини 4 ст. 24 Законом України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" з 01.01.2004, а саме з моменту набрання чинності цього закону даний період роботи може зараховуватися лише в одинарному розмірі.
Так, норма статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 р. № 1788-XII встановлено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 р. № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частину четверту статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 р. № 1058-IV було доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 р. такого змісту: "Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років". Дана норма застосовується з 1 жовтня 2017 року.
Оскільки, норма ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII чинна, а трудові правовідносини позивача, що дають їй право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах виникли до 01.10.2017, тобто до набрання чинності ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 р. № 1058-IV, то в даному випадку, період роботи позивача з 10.02.2009 по 26.02.2021 при обчисленні пенсії слід зараховувати в подвійному розмірі.
Отже, суд вважає дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 з 15.03.2021 з врахуванням стажу з 10.02.2009 по 26.02.2021 при обчисленні пенсії в подвійному розмірі протиправними, а позовні вимоги обгрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 6, 19, 73-76, 242-246, ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 з 15.03.2021.
Зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ 13559341) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 з врахуванням стажу з 10.02.2009 по 26.02.2021 в подвійному розмірі з 15.03.2021.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева