Справа № 344/4286/22
Провадження № 1-кс/344/1917/22
15 квітня 2022 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій,-
У провадженні суду перебуває вказана скарга, в якій скаржник зазначає, що необхідно скасувати постанову дізнавача від 21 лютого 2022 року в кримінальному провадженні № 42021092010000017 від 24 червня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 Кримінального кодексу України, про відмову в задоволенні клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи для перевірки (встановлення) дійсних обставин щодо розташування кімнат у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, чи дійсно в даному будинку є чи відсутня ванна кімната.
Скаржник у судовому засіданні підтримав вимоги скарги, просив скаргу задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні слідча заперечувала проти задоволення скарги, пояснила, що підстав для проведеннябудівельно-технічної експертизи для перевірки (встановлення) дійсних обставин щодо розташування кімнат у житловому будинку немає, наявність ванної кімнати у будинку встановлена технічним паспортом, просила відмовити у задоволенні скарги.
Вислухавши скаржника, слідчу, дослідивши матеріали судового провадження за скаргою, матеріали кримінального провадження № 42021092010000017 від 24 червня 2021 року, слідчий суддя виходить з наступного.
У відповідності до пункту 7 частини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (частина перша статті 304 Кримінального процесуального кодексу України).
Постанову дізнавача від 21 лютого 2022 року про відмову в задоволенні клопотання скаржник отримав, як вказує скаржник у скарзі, лише 05 квітня 2022 року, даних про отримання скаржником копії оскаржуваної постанови раніше матеріали не містять.
08 квітня 2022 року скаржник звернувся до суду зі скаргою на постанову дізнавача про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.
За вказаних обставин та за відсутності інших даних в матеріалах перевірки і обґрунтованих заперечень слідчий суддя вважає, що скаргу подано протягом десяти днів з дня отримання копії оскаржуваної постанови, тобто в межах встановленого законом строку подання скарги.
Слідчим суддею встановлено, що 18 лютого 2022 року ОСОБА_3 заявив клопотання у кримінальному провадженні № 42021092010000017 про проведення судової будівельно-технічної експертизи для перевірки (встановлення) дійсних обставин щодо розташування кімнат у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, чи дійсно в даному будинку є чи відсутня ванна кімната.
21 лютого 2022 року постановою дізнавача сектору дізнання Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42021092010000017 від 24 червня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 84 Кримінального кодексу України.
Згідно з частиною другою статті 22 Кримінального процесуального кодексу України, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 220 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй (частина друга статті 220 Кримінального процесуального кодексу України).
Згідно до частини першої статті 28 Кримінального процесуального кодексу України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
У відповідності до статті 94 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до пункту 1.2 розділу І «Загальні положення» Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5), основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема, будівельна-технічна.
Пункт 5.1 розділу ІІ «Інженерно-технічні експертизи» вказаної Інструкції зазначає, що основними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об'єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об'єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об'єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов'язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об'єктів нерухомого майна.
Підпунктом 5.1.1 пункту 5.1 розділу ІІ «Інженерно-технічні експертизи» Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень визначений орієнтовний перелік вирішуваних питань.
З клопотання ОСОБА_3 не вбачається, що питання, яке ставить потерпілий, вирішується саме шляхом проведення будівельно-технічної експертизи.
Слідчим суддею встановлено, що визначення наявності чи відсутності ванної кімнати у будинку АДРЕСА_1 можна вирішити на підставі технічної документації на вказаний будинок.
У судовому засіданні встановлено, що клопотання було розглянуто дізнавачем та винесено відповідну мотивовану постанову про відмову в задоволенні клопотання.
При цьому з оскаржуваної постанови, що долучена до матеріалів скарги, вбачається, що клопотання скаржника була розглянуто в межах встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України строків для вирішення таких процесуальних питань, а постанова про відмову в задоволенні клопотання дізнавачем була прийнята в рамках її повноважень, вмотивовано та з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України, а тому вважаю, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову дізнавача про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій - відмовити у повному обсязі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та підписаний 15 квітня 2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1