Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
08 липня 2010 р. № 2-а- 2711/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.В.
судді Чалий І.С., Архіпова С.В.
при секретарі судового засідання Венглюк Т.В.
за участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Глушач Л.О.
представника відповідача - Жбадинського О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Міністерства праці та соціальної політики України, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова Правління Пенсійного фонду України
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, відшкодувати шкоду ,
ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулася до суду з позовом до Міністерства праці та соціальної політики України, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Пенсійного фонду в Дзержинському районі м. Харкова, правління Пенсійного фонду України, уточнивши та доповнивши який, просила:
- визнати бездіяльність Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації щодо визначення позивачу категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - протиправною;
- зобов'язати Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації визначити позивачу категорію 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 10 січня 1991 року;
- зобов'язати Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації відшкодувати позивачу моральну шкоду, завдану внаслідок його неправомірних дій, щодо визначення позивачу категорії 1 осіб, які постраждали Чорнобильської катастрофи у розмірі 100 000 грн;
- зобов'язати Міністерство праці та соціальної політики України, як контролюючий орган, проконтролювати дії Головного управління праці та соціального захисту населення по визначенню позивачу категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи;
- зобов'язати Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації призначити та сплатити позивачу, інваліду ІІІ групи, компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, що стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 30 мінімальних заробітних плат згідно ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Міністерство праці та соціальної політики України, як контролюючий орган, проконтролювати дії Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації по призначенню і виплати позивачу компенсації за шкоду. заподіяну здоров'ю, як особі, що стала інвалідом внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС;
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Управління Пенсійного фонду в Дзержинському районі м. Харкова по призначенню позивачу пенсії згідно ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - протиправною;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Дзержинському районі м. Харкова зробити перерахунок пенсії позивача згідно ст. ст. 49, 54, 55, 56, 58 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 18жовтня 1998 року по 24 грудня 2009 року;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Дзержинському районі м. Харкова зробити нарахування пенсії позивача згідно ст. 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 24 грудня 2009 року, як інваліду ІІІ групи, та призначити позивачу пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, та згідно ст. 50 Закону додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам. віднесеним до категорії 1 у розмірі 50%;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Дзержинському районі м. Харкова перерахувати позивачу державну пенсію, як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС згідно ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 18 жовтня 1998 року по 27 січня 2009 року та виплатити недоплачену пенсію у розмірі 495078 грн. 05 коп. Додатково нарахувати не вказану суму доплати пенсії з 28 січня 2009 року до 24 грудня 2009 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, як контролюючий орган, проконтролювати дії Управління Пенсійного фонду в Дзержинському районі м. Харкова щодо нарахування позивачу пенсії згідно ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Дзержинському районі м. Харкова виправити помилку припущену у пенсійному посвідченні від 30 листопада 1998 року: замість пенсії за віком, треба вказати пенсію, як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії з 30.11.1998 року ОСОБА_1;
- зобов'язати Міністерство праці та соціальної політики України видати позивачу посвідчення ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона з 21 лютого 1983 року по 19 жовтня 1992 року працювала касиром Червонозаводського комбінату харчування. З 25 вересня 1987 року по 26 жовтня 1987 року вона знаходилась у спец відрядженні на Чорнобильській станції, що підтверджується посвідченням про відрядження № 06/57, виданим згідно наказу Червонозаводського комбінату харчування № 232 від 21 вересня 1987 року. Протягом місяця позивач працювала безпосередньо на території Чорнобильської станції, на відстані лише 50 метрів від четвертого реактора, де стався вибух і де була найбільша доза радіації в третій зоні - кратність п'яти. Робочій день тривав дванадцять годин, замість встановлених шести. Протягом місяця не було жодного вихідного. Харківська група відряджених проживала в м. Чорнобиль, кожного дня автобусом відряджених возили на роботу на територію Чорнобильської станції. В дорозі вони знаходились протягом однієї години в один кінець, але по дорозі автобус часто зупиняли для перевірки документів та виміру рівня радіації, що збільшувало час знаходження у небезпечній зоні. Таким чином, відряджені знаходились у небезпечній зоні по чотирнадцять годин кожного дня протягом тридцяти двох днів. Все вищенаведене підтверджується документами, доданими до матеріалів справи. З того часу стан здоров'я ОСОБА_1 різко погіршився. Не зважаючи на часте звернення до лікарів, інвалідність позивачу не була встановлена, а з 18 жовтня 1998 року УПФУ у Дзержинському районі м. Харкова було призначено пенсію позивачу - за віком на загальних підставах, а не як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС 1987р. (у 1998 р. позивачу було 47 років).
Управлінням Пенсійного фонду в Дзержинському районі м. Харкова позивачу було призначено пенсію за віком згідно ЗУ "Про пенсійне забезпечення", а не по ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Тобто пенсію було нараховано на загальних підставах, а не як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС. При обчисленні пенсії вищеназвані закони були застосовані невірно. Неодноразові звернення позивача до Управління Пенсійного фонду в Дзержинському районі м. Харкова, а також до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Пенсійного фонду України, Міністерства праці та соціальної політики України, як контролюючих органів, про те, що пенсію позивачу обчислено невірно, а також невірно визначено категорію особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи залишені вищеназваними державними органами без реагування, тому позивач була змушена ще з 19 листопада 2004 року у суді відстоювати своє право захисника Держави, бо насамперед державні інтереси захищали ліквідатори наслідків Чорнобилської катастрофи.
Окрім того, позивач наполягала на тому, що в 1991 році їй невірно було встановлено категорію 2 замість 1 і, як наслідок, неправильно призначено пенсію. У зв'язку з неправильно встановленою категорією, позивачу не були встановлені пільги і компенсації, передбачені особам, яким визначена категорія 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зокрема: позивач була позбавлена льготної черги на отримання квартири, не в повному обсязі отримувала передбачені законом щомісячні кошти на харчування, компенсації за проїзд до місця санаторно - курортного лікування та інші пільги. За таких підстав, позивач вважає, що у зв'язку з цим їй було завдано моральну шкоду, яку остання оцінює в 100 000 грн. Також, в порушення ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", належну позивачу одноразову компенсацію як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інваліду ІІІ групи, у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, ОСОБА_1 не отримала.
У судовому засіданні позивач та її представники наполягали на задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідачі позов не визнали.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у письмових запереченнях на позов вказало, що пенсія ОСОБА_1 призначена з додержанням вимог чинного законодавства, що діє в системі пенсійного забезпечення. Трубленкова О.В. перебуває на обліку в Управлінні ПФУ Дзержинського району м. Харкова та отримує пенсію за віком, яка призначена зі зниженням пенсійного віку передбаченого ст. 55 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Пенсія позивачу призначена на підставі наданих нею документів: трудової книжки, довідки № 63 від 29.10.1998 року, виданої Державним комунальним шкільним підприємством громадського харчування "Юність -92", відряджувального посвідчення до Київської області в 30-км зону Чорнобильської АЕС № 05/57 та посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (2 категорія) серії А № 294919. На час подання позивачкою документів для призначення пенсії діяв ЗУ "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ, 05.11.1991р., стаття 2 якого надає вичерпний перелік видів пенсій, що призначаються згідно цього Закону. У зв'язку із зміною пенсійного законодавства було введено в дію з 01.01.2004 року ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058, частина 1 статті 9 якого також надає вичерпний перелік видів пенсій, які призначаються та виплачуються за рахунок коштів пенсійного фонду. В усіх відповідях, які надавались на звернення позивачки до управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова було зазначено, що їй призначена пенсія за віком на підставі ст. 55 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Отже, пенсія ОСОБА_1 призначена на підставі наданих документів та згідно законодавства.
Пенсійний фонд України в поясненнях на позовну заяву ОСОБА_1 вказав, що ПФ України не є належним відповідачем у справі, окрім того вимоги до ПФ України позивачкою не заявлені, а тому просив визнати Пенсійний фонду України неналежним відповідачем.
У судовому засіданні представник ГУ ПФУ в Харківській області та Пенсійного фонду України підтримала вищезазначені письмові заперечення та пояснення на позов, просила в позові ОСОБА_1 - відмовити.
Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова у письмових запереченнях на позов вказало, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду в Дзержинському районі м. Харкова. З 18.10.1998р. вона одержувала пенсію за віком, яка була призначена зі зниженням пенсійного віку за умовами та нормами порядку пенсійного забезпечення громадян, які працювали на території радіоактивного забруднення та постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Згідно ст. 55 ЗУ «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС» учасники ліквідації аварії на ЧАЕС, які працювали у 1987р. у зоні відчуження не менше 14 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 8 років, тому ОСОБА_1 пенсія призначена при досягненні 47 років. З 24.12.2009 року позивачка одержує пенсію по інвалідності третьої групи, як ліквідатор аварії на ЧАЕС, згідно із ст. 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС» на підставі довідки МСЕК серії 10ААА № 261024 від 24.12.2009р. та посвідчення ліквідатора аварії на ЧАЕС (виданого 13.01.2010р.), які були надіслані по запиту управління. Пенсію обчислено від заробітку згідно наданої довідки про заробіток за період з 01.10.1987р. по 26.1 0.1987р.
Згідно до Постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2009р. ОСОБА_1 зроблено перерахунок пенсії відповідно до вимог ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо нарахування та виплати додаткової пенсії у відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком. починаючи з 18.10.1998р. (30% від мінімальної пенсії) та по теперішній час, (в серпні 2009 року виплачено - 6866,64 грн.).
Розмір пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.01 2010 року. складає 1412.14 грн. За перерахунком пенсії згідно ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії значно зменшується з 24.12.2009р. -874.35 грн., з 01.01.2010р. - 897.43 грн. Управління перерахує пенсію ОСОБА_1 відповідно до ЗУ «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС» у тому разі, якщо остання звернеться до Управління з відповідною заявою про переведення з одного виду пенсії на інший згідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку пенсії).
Представники УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова у судовому засіданні підтримали заперечення на позов, просили відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог - у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у запереченнях.
Міністерство праці та соціальної політики України свого представника до суду не направило, просило суд розглядати справу у відсутності представника Мінпраці. У письмових поясненнях по справі Міністерство праці та соціальної політики України проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечувало та вказало, що Мінпраці не є належним відповідачем по даній справі, будь - яких протиправних дій відносно ОСОБА_1 не вчиняло. Міністерством праці та соціальної політики України згідно з Положенням про Міністерство праці та соціальної політики України, з питань організації заробітної плати за виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надає консультаційні роз'яснення законодавства, зокрема щодо застосування ЗУ «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильської катастрофи» без здійснення та затвердження розрахунків, надання довідок, експертних висновків по справах конкретних осіб. Мінпраці було розглянуто багато чисельні звернення гр. ОСОБА_1 до Секретаріату Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та безпосередньо до Міністерства.
Суд, вислухавши пояснення позивача та її представників, представника ГУ ПФУ в Харківській області та ПФ України, представників УПФУ у Дзержинському районі м Харкова, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2009 року по справі № 2а-6374/08 частково задоволений позов ОСОБА_1 та визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Дзержинському районі м. Харкова щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії всупереч вимогам ст. 51 ЗУ «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильської катастрофи», зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Дзержинському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 51 ЗУ «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильської катастрофи» щодо нарахування та виплати додаткової пенсії у відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком, починаючи з 18.10.1998 року.
В ході судового розгляду колегією суддів Харківського апеляційного адміністративного суду було встановлено, що ОСОБА_1 з 21.02.1983р. по 19.10.1992 р. працювала касиром Червонозаводського комбінату харчування, правонаступником якого є "Юність". З 25.09.1987 р. по 26.10.1987р. позивачка знаходилась у відрядженні в Київській області в 30 км зоні Чорнобильської АЕС, що підтверджується відряджувальним посвідченням № 06/57, згідно наказу Червонозаводського комбінату харчування № 232 від 21.09.1987р.
ОСОБА_1 згідно ст. 14 ЗУ «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильської катастрофи», є учасником ліквідації насідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії А № 294919 від 27.08.1997р. Відповідно до ст. 55 ЗУ «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильської катастрофи», учасники ліквідації аварії на ЧАЕС. які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 8 років, тому позивачці призначена пенсія при досягненні 47 років. Щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. признчена позивачці у відповідності до ст. 51 ЗУ «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильської катастрофи»,, в редакції Закону України від 28.12.2007 року № 107-УІ.
Позивачка перебуває на обліку в управлінні ПФУ у Дзержинському районі м. Харкова з 18.10.1998 року та отримує пенсію за віком, яка призначена відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення" з врахуванням вимог ст. 55 ЗУ «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильської катастрофи»,. пенсія позивачці призначена відповідно до її заяви та на підставі наданих нею документів, а саме: довідки № 63 від 29.10.1998р., виданої Червонозаводським комбінатом харчування, правонаступником якого є "Юність". трудової книжки, відряджувального посвідчення до Київської області в 30 км зону Чорнобильської АЕС № 06/57, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987р. другої категорії серії А № 294919 від 27.08.1997р. Позивачці виплачується пенсія. яка складається: з розміру пенсії за віком. доплати за понаднормований стаж, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до другої категорії учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Колегія суддів дійшла до висновку про те, що нарахування та виплата пенсії позивачці з моменту призначення (18.10.98 року) повинна була здійснюватись з врахуванням вимог ст. 51 ЗУ «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильської катастрофи», щодо додаткової пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, у зв'язку з чим визнала неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Дзержинському районі м. Харкова щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії всупереч вимогам ст. 51 ЗУ «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильської катастрофи» та зобов'язала Управління Пенсійного фонду України у Дзержинському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 51 ЗУ «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильської катастрофи» щодо нарахування та виплати додаткової пенсії у відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком, починаючи з 18.10.1998 року.
Оскільки ОСОБА_1 групи інвалідності не мала, не є хворою на променеву хворобу, підстав для встановлення їй 1 категорії учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не було. Протоколом обласної комісії з питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС № 2 від 12.05.2006 року їй було підтверджено категорію 2-А. За таких підстав, колегія суддів визнала необґрунтованими ствердження ОСОБА_1 про наявність у неї права на встановлення 1 категорії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у зв'язку з її захворюванням.
Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2009 року по справі № 2а-6374/08 набула чинності та виконана Управлінням Пенсійного фонду України у Дзержинському районі м. Харкова, що не заперечувалось позивачкою.
Таким чином, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду в Дзержинському районі м. Харкова.
З 18.10.1998р. вона одержувала пенсію за віком, яка була призначена зі зниженням пенсійного віку за умовами та нормами порядку пенсійного забезпечення громадян, які працювали на території радіоактивного забруднення та постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
Згідно ст. 55 ЗУ «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС» учасники ліквідації аварії на ЧАЕС, які працювали у 1987р. у зоні відчуження не менше 14 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 8 років, тому ОСОБА_1 пенсія призначена при досягненні 47 років.
З 24.12.2009 року ОСОБА_1 було встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК серії 10 ААА № 261024. 13.01.2010 року ОСОБА_1 виписано посвідчення ліквідатора аварії на ЧАЕС 1 категорії.
З 24.12.2009 року позивачка одержує пенсію по інвалідності третьої групи, як ліквідатор аварії на ЧАЕС, згідно із ст. 54 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС» на підставі довідки МСЕК серії 10ААА № 261024 від 24.12.2009р. та посвідчення ліквідатора аварії на ЧАЕС (виданого 13.01.2010р.), які були надіслані по запиту управління. Пенсію обчислено від заробітку згідно наданої довідки про заробіток за період з 01.10.1987р. по 26.1 0.1987р.
Згідно до Постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2009р. ОСОБА_1 зроблено перерахунок пенсії відповідно до вимог ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо нарахування та виплати додаткової пенсії у відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком. починаючи з 18.10.1998р. (30% від мінімальної пенсії) та по теперішній час, (в серпні 2009 року виплачено - 6866,64 грн.).
Відповідно до п. 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.05 № 22-1 днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день отримання органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Оскільки ОСОБА_1 до Управління ПФУ в Дзержинському районі м. Харкова із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший згідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії не зверталася, Управління ПФУ в Дзержинському районі м. Харкова не здійснювало дій щодо перерахунку пенсії позивачці відповідно до ЗУ «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС».
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про те, що пенсія позивачці призначена згідно діючого законодавства, виплачується своєчасно і у повному обсязі. Категорія особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлена правильно та підтверджена у встановленому законом порядку. Підстав для визначення ОСОБА_1 категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 10.01.1991 року не має. Також не має підстав для зобов'язання УПФУ у Дзержинському районі м. Харкова у пенсійному посвідченні ОСОБА_1 від 30.11.1998 року замість пенсії за віком вказати пенсія, як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії з 30.11.1998 року.
Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання Міністерства праці та соціальної політики України та Головного управління ПФУ в Харківській області проконтролювати дії Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації та Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова відповідно суд вважає безпідставними.
Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, а також, матеріальної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Отже, з доказів по справі не вбачається, що внаслідок дій відповідачів позивачці заподіяно моральну шкоду.
Оскільки ОСОБА_1 згідно ст. 48 ЗУ «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильської катастрофи» отримала одноразову компенсацію як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала інвалідом ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, в порядку та розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України (189,6 грн.), підстав для задоволення позовних в цій частині також не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст. 11, 12, 51, 71, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства праці та соціальної політики України, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова Правління Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, відшкодувати шкоду - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - відповідно до ст.160 КАС України з дня складання постанови у повному обсязі, і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений 12 липня 2010 року.
< Сума задоволення > < Текст >
Суддя Панченко О.В.
Суддя Чалий І.С.
Суддя Архіпова С.В.