Єдиний унікальний номер 205/3661/17
Іменем України
19 січня 2022 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016040690004628 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
захисника - адвоката - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,-
У ОСОБА_3 02.11.2016 року приблизно о 20.20 год., на футбольному полі в Новокодацькому молодіжному парку, розташованому біля вул. Панаса Мирного в м. Дніпро, на ґрунті особистих неприязних стосунків виник словесний конфлікт з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході вказаного конфлікту у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 . Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи спричинити ОСОБА_6 тілесні ушкодження, ОСОБА_3 , знаходячись позаду ОСОБА_6 , невстановленим предметом наніс останньому один удар в область правої частини обличчя, спричинивши ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого перелому виличної кістки праворуч (тіла та виличної дуги) з ушкодженням цілісності передньої та латеральної стінок правої гайморової пазухи з явищами правостороннього гемо синуса, синця у правій параорбітальній області, субкон'юктивального крововиливу правого ока. За своїм характером вказані тілесні ушкодження відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш як 21 день).
Дії ОСОБА_3 , що виразилися у заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, такого, що спричинило тривалий розлад здоров'я, органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст. 122 КК України.
У судовому засіданні захисником адвокатом ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно нього, відповідно до ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що суть обвинувачення йому зрозуміла і він не заперечує проти звільнення його від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 122 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строків давності.
Потерпілий не з'явився в судове засідання, належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, письмових заяв про відкладення не надав, присутні не заперечували проти розгляду даного клопотання у відсутність потерпілого, а тому суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність потерпілого.
Отже, суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження, вважає, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст. 122 КК України підлягає закриттю з наступних підстав.
Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За частиною 1 статті 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання.
Досягнення мети кари і виправлення особи, яка вчинила злочин, загального і спеціального попередження іноді стає або взагалі неможливим, або просто зайвим. Тому, недоцільним є і притягнення особи до кримінальної відповідальності. Внаслідок цього ст. 49 КК України встановлює строки давності, тобто строки, після закінчення яких особа не може бути піддана кримінальній відповідальності за раніше вчинений злочин. Закінчення цих строків є підставою обов'язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового нетяжкого, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Факт визнання чи невизнання особою своєї винуватості у даному випадку не має значення для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави. Таке звільнення є обов'язком, а не правом суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 5 ст. 49 КК України.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, що мало місце 02 листопада 2016 року.
Відповідно до статті 12 КК України, злочин за ч. 1 ст. 122 КК України є нетяжким злочином.
Відомості про оголошення обвинуваченого в розшук, вчинення ним нового злочину в період з 02 листопада 2016 року до дня розгляду вказаної справи суду не надані. В матеріалах провадження відсутні відомості про ухилення ОСОБА_3 від слідства або суду.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 286 КПК України, суд розглядає вищезазначене клопотання невідкладно, не з'ясовуючи при цьому обставини, установлені під час кримінального провадження, та не перевіряючи їх доказами у порядку статей 347 - 363 КПК України.
У судовому засіданні не встановлено наявності підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України. Обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що йому відомо наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав та він наполягає на задоволенні заявленого клопотання.
Отже, зважаючи на те, що з дня вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 122 КК України, який є нетяжким злочином, минуло більше ніж п'ять років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупинявся і не переривався, а також те, що обвинувачений ОСОБА_3 надав клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, суд вважає можливим звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження щодо нього.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, слід залишити без розгляду, оскільки відповідно до ст. 129 КПК України, суд вирішує цивільний позов у кримінальному провадженні по суті лише у разі ухвалення обвинувального вироку, постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи постановлення виправдувального вироку у зв'язку з встановленням відсутності події кримінального правопорушення.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст. 284 КПК України, суд -.
Клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно нього, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження № 12016040690004628 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України - закрити.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду та роз'яснити потерпілому, що він має право звернутися з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства.
Повний текс ухвали складений і оголошений учасниками судового провадження 21.01.2022 року о 14.00 год.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_1