іменем України
Справа № 210/963/22
Провадження № 1-в/210/146/22
"13" квітня 2022 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву засудженого ОСОБА_3 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання, -
До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу звернувся засуджений ОСОБА_3 з заявою про застосування до нього ч. 5 ст. 72 КК України за період з 27.12.2017 року по 06.06.2018 рік з розрахунку один день ув'язнення за один день позбавлення волі.
Прокурор просив проводити судове засідання без фіксації технічними засобами, визнаючи законність проведеної процесуальної дії, у зв'язку з чим, під час розгляд вказаного клопотання фіксація судового засідання в розумінні ст. 107 КПК України не здійснювалась.
Засуджений ОСОБА_3 надав заяву до початку слухання справи про можливість здійснення розгляду без його участі.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали особової справи засудженого, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.
Суд, дослідивши матеріали особової справи засудженого, вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 засуджений вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 вересня 2020 року за ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Визначено строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 06.08.2018 року.
На підставі ч. 1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.06.2018.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року вищевказаний вирок залишено без змін.
Крім того, письмовими матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 перебував під вартою в період з 27.12.2017 року по 06.06.2018 рік, та за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.06.2018 був звільнений із зали суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КПК України зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було зараховано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
У строк попереднього ув'язнення включається, зокрема, строк тримання особи під вартою як запобіжний захід.
Згідно Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року за №838-VІІІ, що набрав чинності 24.12.2015 року, його норми застосовуються до всіх осіб, щодо яких на момент набрання ним чинності, набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуте повністю.
29 серпня 2018 року Велика палата Верховного Суду висловила правовий висновок згідно якого, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIIIв силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переважаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIIIє неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIIIяк такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
Якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).
Так, як встановлено з письмових матеріалів справи, ОСОБА_3 перебував під вартою в період з 27.12.2017 року по 06.06.2018 рік в замках забезпечення кримінального провадження, тобто запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому, засудженому у строк відбування покарання підлягає зарахуванню строк попереднього ув'язнення з 27.12.2017 року по 06.06.2018 року включно із розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 1 (один) день позбавлення волі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, суд -
Заяву засудженого ОСОБА_3 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання - задовольнити.
Засудженому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбування покарання зарахувати строк попереднього ув'язнення з 27.12.2017 року по 06.06.2018 рік включно із розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 1 (один) день позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи діб з дня її проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу.
Суддя: ОСОБА_1