справа № 2а-8659/09/0670
категорія 2.11.4
24 червня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кузьменко Л.В.,
при секретарі - Малинівському А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 < Текст >
до Державної податкової інспекції у м. Житомирі < Текст >
про скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних санкцій,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 07.12.2009р. №0009171702/0 і №0009161702/0, якими визначено суми податкових зобов'язань в розмірі 232671,60 грн. по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності та по податку на додану вартість в розмірі 468651 грн. (312434 грн. - за основним платежем, 156217 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) відповідно. Також просив визнати протиправним та скасувати рішення №0009151702/0 від 07.12.2009р., яким до нього були застосовні фінансові санкції в розмірі 400000 грн. за порушення п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Вважає, що вказані рішення відповідача прийняті на підставі неправильного застосування норм чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.
В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги. Просив також скасувати рішення №0009141702/0 від 07.12.2009р., яким до нього були застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 41,28 грн. за порушення ст.3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти заявленого позову заперечив з тих підстав, що оскаржувані податкові рішення прийняті інспекцією в межах наданих повноважень і відповідно до порушень, які виявлені в процесі перевірки та зафіксовані у відповідному акті.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що державною податковою інспекцією у м. Житомирі з 28.10.2009 року по 17.11.2009 року було проведено планову перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року. За результатами перевірки був складений акт №7408/17-1 від 17.11.2009 року.
На підставі вказаного акту 07.12.2009 року були прийняті: податкові повідомлення-рішення №0009171702/0., яким визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в розмірі 232671,60 грн. і №0009161702/0, якими визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 468651 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій №0009151702/0 та №0009141702/0, якими до позивача застосовані фінансові санкції в розмірі 400000 грн. та 41,28 грн. відповідно.
Перевіркою встановлено порушення ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", пп. "а" п. 19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено оподатковуваний доход за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. на суму 1414176 грн. та за період з 01.01.2009р. по 30.06.2009р. на суму 136968 грн., що призвело до не сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 232671,60 грн. в т.ч. за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. на суму 212126,40 грн., за період з 01.01.2009р. по 30.06.2009р. - на суму 20545,20 грн.
Зазначені порушення виникли в результаті не правильного визначення позивачем валового доходу, відображеного в декларації про доходи, з даними про суми валового доходу, встановленими в ході перевірки (згідно з виписками банку, приходних ордерів). Так, позивачем занижено у 2008р. доходну частину на 62191 грн. та завищено в І півріччі 2009р. на 248667 грн., чим порушено ст. 13 розділу ІV Декрету Кабінету Міністрів "Про прибутковий податок з громадян" та пп. "а" п. 19.1 ст. 19. Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
У періоді, що перевірявся, позивач формував валовий дохід по першій події, а саме по відвантаженню (реалізації) товару, а не по доходах, отриманих за звітний період від продажу товарів.
Перевіркою повноти визначення валових витрат за 2008р. та І-ІІ кв. 2009р. встановлено їх завищення на суму 1737620 грн. Порушення виникло в результаті включення до складу валових витрат суми коштів по товарах, які не використовувались в оподатковуваних операціях та відсутні в складі залишків товару на кінець перевіряємого періоду.
У абзаці 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Перевіркою встановлено, що надані підприємцем ОСОБА_1 квитанції прибуткових касових операцій не можуть слугувати документальним підтвердженням витрат (сплати за отриманий товар), оскільки не містили усіх реквізитів, а саме були відсутні реєстраційні номера та мало місце їх дублювання, тому не можуть бути прийняті як документальне підтвердження оплати за отриманий товар у періоді, що перевірявся. Висновки податкового органу з цього приводу в судовому засіданні позивачем не спростовано.
Крім того позивач порушив пп. 3.1.1 п. 3.1. ст. 3, п.п. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, 7.4.3 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено заниження суми ПДВ до сплати за період з 01.01.2008р. по 30.06.2009р на суму 312434 грн.
Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1 - 8.4) за період з 01.01.2008р. по 30.06.2009р. встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 1 Декларацій з податку на додану вартість на загальну суму 19131 грн. Порушення виникло в зв'язку з включенням в повному обсязі надходжень готівкових коштів на розрахункові рахунки. Перевіркою відображених у рядку 1 Декларацій з податку на додану вартість показників за період 01.01.2008р. по 30.06.2009р. у загальній сумі 715067 грн. встановлено, що на формування показників мало вплив здійснення операцій із гуртової торгівлі сільськогосподарською технікою запчастинами до сільськогосподарської техніки через розрахунковий рахунок та заготівку.
За таких обставин суд вважає, що відповідач правомірно виніс податкове повідомлення рішення від 07.12.2009 року №0009171702/0, яким визначено 232671,60 грн. податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності та податкове повідомлення рішення №0009161702/0 від 07.12.2009 року про донарахування 468651 грн. податку на додану вартість. Тому в задоволенні позову щодо визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 07.12.2009 року №0009171702/0 та за №0009161702/0 від 07.12.2009 року суд відмовляє.
Відмовляє суд і задоволенні позову в частині вимог щодо скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.12.2009 року №0009141702/0 виходячи з такого.
Оскаржуваним рішенням до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 41грн. 28 коп. за порушення ст.3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності". Зокрема в ході перевірки встановлено, що позивач здійснював підприємницьку діяльність без придбання торгового патенту за готівкові кошти в сумі 80000 грн. з контрагентом СФГ "Магія".
Відповідно до ст.1 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.
Відповідно до ст.3 Закону суб"єкт підприємницької діяльності в разі здійснення роздрібної та оптової торгівлі, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток зобов"язаний придбати торговий патент, чого позивач не дотримався. До видів діяльності, що не потребують придбання торгового патенту сфера його діяльності не відноситься, а отже, рішення податкового органу є правомірним.
Суд задовольняє позов в частині скасування рішення ДПІ в м. Житомирі від 07.12.2009 року №0009151702/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 400000 грн. виходячи з такого.
В пункті 3.8 акту перевірки зазначено, що позивач порушив ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що полягає в здійсненні підприємцем гуртової торгівлі непродовольчими товарами без застосування РРО на загальну суму 80000грн. Згідно з пунктом 3.7 акту перевірки дане порушення виникло в результаті отримання готівки від СФГ "Магія" 12.08.2008 року та 21.08.2008 року по 40000 грн. відповідно. За вказане порушення відповідачем було прийнято рішення №0009151702/0 від 07.12.2009р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 400000 грн.
Проте, відповідач не врахував того, що штрафні санкції за порушення норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є одним з видів адміністративно-господарських санкцій, передбачених нормами Господарського кодексу України.
Статтею 250 ГК України встановлено, що адміністративно господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Оскільки річний строк, встановлений ст. 250 ГК України, закінчився, суд вважає, що вищевказане рішення підлягає скасуванню, а позов задоволенню частково.
Керуючись Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", ст. ст. 86, 158-163 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати нечинним та скасувати рішення ДПІ в м. Житомирі від 07.12.2009 року №0009151702/0 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 400000 грн.
В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: Л.В. Кузьменко
Повний текст постанови виготовлено: 01 липня 2010 р.
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.