справа № 2а-3386/09/0670
категорія 2.11.17
14 червня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кузьменко Л.В.,
при секретарі - Маленівському А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 < Текст >
до Державної податкової інспекції у м. Житомирі < Текст >
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-
встановив :
В позові до суду ОСОБА_1 просить визнати незаконними дій ДПІ в м.Житомирі, що полягають у нарахуванні їй фінансових санкцій в розмірі 3663 грн. та визнати нечинним та скасувати рішення ДПІ в м.Житомирі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.04.2009 року №0003042302. На обгрунтування позову посилається на те, що при здійсненні 14.04.2009 року перевірки належного позивачу павільйону по вул.Миту, 92/2 в м.Житомирі, працівниками ДПА в Житомирській області при проведенні перевірки не було взято до уваги, що в магазині здійснюють підприємницьку діяльність два суб"єкти підприємницької діяльності - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, остання перебуває на спрощеній системі оподаткування, її каса знаходиться в іншому місці магазину, Готівкові кошти, перераховані в описах готівки, знаходились на місці проведення розрахунків в ящиках біля касового апарату, оскільки в РРО відсутня скринька для готівкових коштів. При цьому кошти в сумі 288 грн. - є торговою виручкою, а сума готівки - 510 грн. призначені для розрахунків із постачальниками, що й зазначила в своїх поясненнях продавець. позивач не погоджується з висновком податкового органу щодо належності їй готівки в сумі 510 грн., оскільки "місце проведення розрахунків" відповідачем трактується помилково, каса ФОП ОСОБА_2 не перевірялась і тому відповідач дійшов помилкового висновку щодо належності позивачу надлишкових коштів в сумі 732,60 грн., які фактично належали іншому суб"єкту господарювання.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення.
Заслухавши представника позивача, представника відповідача, свідків по справі, дослідивши письмові матеріали, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 14.04.2009 року відповідно до направлень за №263, №264 від 01.04.2009 року працівниками ДПА в Житомирській області було проведено планову перевірку павільйону по вул.Миру, 92/2 в м. Житомирі, що належить приватному підприємцю ОСОБА_1 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового обігу суб"єктами підприємницької діяльності.
В ході проведення перевірки встановлено порушення п.13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО в сумі 732,60 грн.
Відповідальність за вказане порушення передбачена ст.22 зазначеного вище Закону в п"ятикратному розмірі суми, на яку виявлена невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО.
За результатами перевірки складено акт №0069/06/25/23/2070103823 від 14.04.2009 року, на підставі якого відповідачем прийнято рішення від 21.04.2009 року за №0003042302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3663 грн.
Відповідно до п.13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сферу торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Як слідує з матеріалів справи, пояснень свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, продавця ОСОБА_2, допитаних в судовому засіданні, на місці проведення розрахунків було виявлено невідповідність готівкових коштів поточному звіту РРО на суму 732 грн. 60 коп.
Твердження позивача та пояснення продавця ОСОБА_2 щодо того, що вказані кошти належать іншому підприємцю, а саме ОСОБА_2, суд до уваги не приймає, оскільки розрахункова операція за придбаний у позивача товар здійснювалась в торговому залі позивача, там же зберігались грошові кошти як в сумі 288 грн. так і в сумі 510 грн. Продавець ОСОБА_2 особисто надала їй працівникам податкового органу як кошти, що знаходяться на місці проведення розрахунків приватного підприємця ОСОБА_1
Статтею 2 Закону Про РРО місце проведення розрахунків визначено як місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо.
Відповідно до ч.4 п.23 "Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування населення", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від15.06.2006 року №833 забороняється зберігання на місці проведення розрахунків готівки, що не належить суб"єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.
Отже правових підстав для зберігання коштів іншого підприємця за місцем здійснення розрахунків із споживачами ПП ОСОБА_1 немає. А посилання представника позивача на те, що перевіряючі не з"ясували повноваження продавця на відпуск товарів, на висновки податкового органу не впливає, оскільки продавець на момент перевірки діяла від імені позивача - здійснювала відпуск товарів, про що зазначила в акті перевірки, актах опису готівки та поясненнях до акту, тому фактично була уповноважена підприємцем відпускати її товар та проводити розрахунки.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем в межах компетенції та у відповідності до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. №509-ХІІ здійснено перевірку, правомірно застосовано до Приватного підприємця ОСОБА_1 штрафні санкції за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сферу торгівлі, громадського харчування та послуг", а відтак, підстави для скасування оспорюваного рішення відсутні, тому в задоволенні позову суд відмовляє.
Керуючись Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сферу торгівлі, громадського харчування та послуг", ст.ст. 86, 158-162 КАС України, суд -
постановив :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання незаконними дій ДПІ в м.Житомирі, що полягають у нарахуванні фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 фінансових санкцій в розмірі 3663 грн., та визнання нечинним та скасування рішення ДПІ в м.Житомирі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.04.2009 року №0003042302 відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту порстанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: Л.В. Кузьменко
Повний текст постанови виготовлено: 18 червня 2010 р.
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.