"16" червня 2010 р. м. Київ К-19489/09
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Бутенка В.І.,
Горбатюка С.А.,
Лиски Т.О.,
Мойсюка М.І.,
Штульман І.В. (доповідач), -
розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду (далі-УПФ) України в Куйбишевському районі міста Донецька про зобов'язання здійснити нарахування підвищення до пенсії за віком, за касаційною скаргою УПФ України в Куйбишевському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2009 року, -
встановив:
У жовтні 2008 року ОСОБА_6 звернулася в суд із позовом до УПФ України в Куйбишевському районі міста Донецька про нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги. Свої вимоги мотивувала тим, що вона відноситься до категорії «діти війни»і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячну державну соціальну допомогу. Оскільки належна допомога їй не виплачувалась, просила зобов'язати відповідача здійснити відповідні перерахунки з 09.07.2007р. та забезпечити її виплату.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.11.2008р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.03.2009р., позов задоволено частково. Зобов'язано УПФ України в Куйбишевському районі міста Донецька нарахувати ОСОБА_6 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007р. по грудень 2007р.
У касаційній скарзі УПФ України в Куйбишевському районі міста Донецька, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.02.2010р. касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судами встановлено, що позивач ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-IV від 18.11.2004р. і має право на державну соціальну підтримку, зокрема, відповідно до ст.6 цього Закону - на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно із п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни 2007 рік», з урахуванням ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене, крім того, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, з ухваленням Конституційним Судом України 09.07.2007р. рішення №6-рп/2007, яким визнано неконституційним положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення на 2007 рік дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»ці правові норми втрачають чинність і не підлягають застосуванню. А тому, УПФ України в Куйбишевському районі міста Донецька повинне було нараховувати та виплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України і до 31.12.2007р., оскільки Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»діяв до указаної дати.
Крім того, слід звернути увагу, що Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України»і здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсій приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Отже, обов'язок щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії позивачу, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладається на відповідне територіальне управління Пенсійного фонду України за його місцем проживання, яким в даному випадку є УПФ України в Куйбишевському районі міста Донецька.
Висновок щодо необхідності здійснення виплат дітям війни саме органами Пенсійного фонду України підтверджується, зокрема, положеннями ст.88 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Отже, правильними є висновки судів попередніх інстанцій щодо невзяття до уваги доводів відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та положень ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»було встановлено розмір прожиткового мінімуму, який суди попередніх інстанцій застосовували під час перевірки законності дій відповідача щодо нарахування підвищення до пенсії.
Разом з тим, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції зміні, враховуючи наступне.
З огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю.
Таким чином, встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції повинен був визнати такі дії неправомірними.
Також, вирішуючи спір та зобов'язуючи УПФ України в Куйбишевському районі міста Донецька здійснити нарахування підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007р. по грудень 2007 року, суд першої інстанції не визначив кінцеву дату здійснення такого перерахунку.
Вказані помилки суд апеляційної інстанції не виправив.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право змінити судове рішення суду першої інстанції, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції.
Згідно зі ст.225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, а фактичні обставини справи судами встановлені повно й правильно, однак допущена помилка в застосуванні норм матеріального та процесуального права, суд касаційної інстанції приходить до висновку про зміну судового рішення суду першої інстанції, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 225, 230, 232 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька - задовольнити частково.
Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2009 року - скасувати.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2008 року - змінити. Резолютивну частину постанови викласти в наступній редакції:
«Позов ОСОБА_6 - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_6 відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6 відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і провести відповідні виплати з 09 липня по 31 грудня 2007 року».
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Згідно ст.ст.236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
С у д д і: (підписи)