м. Київ К-13297/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Суддів: Гончар Л.Я.
Бим М.Є.
Островича С.Е.
Черпіцької Л.Т.
Харченка В.В.
провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за касаційною скаргою ОСОБА_6
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2008 року
по справі № 2а-42/2008
за позовом ОСОБА_6
до Управління праці та соціального захисту населення Шахтарської міської ради Донецької області
про визнання дій неправомірними
У лютому 2008 року ОСОБА_6 звернувся з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Шахтарської міської ради Донецької області про визнання дій відповідача про відмову у виплаті одноразової компенсації у зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності незаконними та стягнення недоплаченої суми компенсації у розмірі 11060,40 грн.
Постановою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 26 травня 2008 року позов задоволено. Стягнено з Управління праці та соціального захисту населення Шахтарської міської ради Донецької області на користь ОСОБА_6 недоотриману компенсацію в розмірі 11060 грн. 40 коп.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2008 року апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Шахтарської міської ради Донецької області - задоволено.
Постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 26 травня 2008 року за позовом ОСОБА_6 про визнання дій відповідача про відмову у виплаті одноразової компенсації у зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності незаконними та стягнення недоплаченої суми компенсації у розмірі 11060,40 грн. -скасовано.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Шахтарської міської ради Донецької області про визнання дій відповідача про відмову у виплаті одноразової компенсації у зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності незаконними та стягнення недоплаченої суми компенсації у розмірі 11060,40 грн. -відмовлено.
Не погоджуючись з постановленими по справі рішеннями судів ОСОБА_6 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права скаржник ставить питання про скасування постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2008 року та просить винести нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивач віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням А №442982 від 02.10.2006 р.
Суди попередніх інстанцій при розгляді даної справи дійшли правильного висновку, що, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими актами, при визначенні розміру щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення відповідач повинен керуватися положеннями ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-XII від 28.02.1991.
А також суд апеляційної інстанції вірно звернув увагу на те, що дію положень статті 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зупинено на 2006 роік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із п. 37 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Зупинення дії положень статті 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачене пунктом 37 статті 77 Закону України Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Згідно із ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
На момент виникнення спірних відносин, а саме на дату нарахування і виплати позивачу органами праці та соціального захисту населення відповідних коштів, положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” були діючими, а відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім цього, позивач звернувся до суду з позовом у лютому 2008 року.
Враховуючи положення ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України), позивачем було порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій стосовно відмовлення в задоволенні позовних вимог в частині стягнення допомоги на оздоровлення за 2006 рік, вони відповідають нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, а тому підстав для скасування судових рішень у зазначеній частині колегія суддів не вбачає.
Згідно ч.3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло привезти до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного судами винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права та підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 26 травня 2008 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2008 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Гончар