"16" червня 2010 р. м. Київ К-50126/09
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Бутенка В.І.,
Горбатюка С.А.,
Лиски Т.О.,
Мойсюка М.І.,
Штульман І.В. (доповідач), -
розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду (далі-УПФ) України в Новопсковському районі Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою УПФ України в Новопсковському районі Луганської області на постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 12 травня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2009 року, -
встановив:
ОСОБА_6 звернувся в суд із позовом до УПФ України в Новопсковському районі Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання виплатити підвищення до пенсії. Свої вимоги мотивував тим, що він відноситься до категорії «діти війни»і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячну державну соціальну допомогу. Оскільки належна допомога йому в 2006-2007 роках не виплачувалась, а в 2008 році виплачувалась у неповному обсязі, просив відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених його прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006р. по 31.12.2008р., визнати бездіяльність відповідача неправомірною та зобов'язати УПФ України в Новопсковському районі Луганської області нарахувати і виплатити йому доплату до пенсії за 2006-2008 роки.
Постановою Новопсковського районного суду Луганської області від 12.05.2009р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.10.2009р., позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність УПФ України в Новопсковському районі Луганської області щодо невиплати ОСОБА_6 підвищення до пенсії за віком як дитині війни. Зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_6 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі УПФ України в Новопсковському районі Луганської області посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.11.2009р. касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються відповідачем в частині задоволення позову, в іншій частині рішення сторонами не оскаржуються, колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій лише в цій частині.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судами встановлено, що позивач ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-IV від 18.11.2004р. і має право на державну соціальну підтримку, зокрема, відповідно до ст.6 цього Закону - на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене, крім того, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, задовольняючи позовні вимоги в частині виплати зазначеного підвищення до пенсії за 2008 рік, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що з ухваленням 22.05.2008р. Конституційним Судом України рішення №10-рп/2008, яким визнано неконституційним положення підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», указані правові норми втратили чинність і застосуванню не підлягали. А тому, УПФ України в Новопсковському районі Луганської області повинне було нараховувати та виплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Оскільки ж дія Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»закінчується 31.12.2008р., то й перерахунок та виплата доплати повинні проводитися до зазначеної дати.
За таких обставин судами першої та апеляційної інстанцій зроблено правильний висновок про те, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача щомісячно підвищувати ОСОБА_6 пенсію у період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року є обґрунтованими.
Слід зазначити, що Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України»і здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсій приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Отже, обов'язок щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії позивачу, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладається на відповідне територіальне управління Пенсійного фонду України за його місцем проживання, яким в даному випадку є УПФ України в Новопсковському районі Луганської області.
Крім того, слід звернути увагу, що відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Отже, правильними є висновки судів попередніх інстанцій щодо невзяття до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та положень ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та встановлених обставин справи.
Відповідно до ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області - залишити без задоволення.
Постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 12 травня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені ст.ст.235-239 КАС України.
С у д д і : (підписи)