м. Київ К-13727/08
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого суддіСіроша М.В.
суддівОстровича С.Е. (доповідач у справі),
Гордійчук М.П.,
Бим М.Є.,
Гончар Л.Я.,
секретар судового засідання Подолянко Р.О.
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання Львівська залізниця на постанову господарського суду Львівської області від 20 серпня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2008 року у справі за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання “Львівська залізниця” до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про визнання протиправним і нечинним рішення № 72 від 29 травня 2007 року,
встановив:
Державне територіально - галузеве об'єднання «Львівська залізниця»звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Львівській області про визнання протиправним і нечинним рішення №72 від 29.05.2007 р.
Постановою господарського суду Львівської області від 20 серпня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2008 року, в позові Державному територіально - галузевому об'єднанню «Львівська залізниця»відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, посилаючись на те, що при винесенні оскаржуваних судових рішень суд першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норму матеріального та процесуального права.
В своїх запереченнях на касаційну скаргу позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення суду апеляційної інстанції -без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Львівській області проведено перевірку Державного територіально - галузевого об'єднання «Львівська залізниця», за результатами якої складено акт перевірки №000426 від 23.05.2007 року.
В акті перевірки встановлено факт необґрунтованого одержання позивачем виручки від ТзОВ «Ганна-Марія»та ДП «Константа-Захід», в результаті застосування до них тарифу на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, вищого від тарифу, сформованого у порядку, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 р. №959 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення».
Рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Львівській області №72 від 31.05.2007 р. вирішено вилучити з Державного територіально - галузевого об'єднання «Львівська залізниця»в особі Відокремленого підрозділу «Львівська дистанція водопостачання»в дохід державного бюджету 5930,17 грн. та стягнути штраф у розмірі 11860,34 грн.
Частиною 1 ст. 190 ГК України визначено, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни.
Відповідно до ст. 4 Закону України „Про ціни та ціноутворення” Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення в республіці державної політики цін, визначає перелік продукції, товарів робіт і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій, визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до ст. 13 Закону України „Про ціни і ціноутворення” державний контроль здійснюється при встановленні та застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
Згідно з п. 4 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 р. N 1819 Державна інспекція з контролю за цінами у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування та вживає відповідно до законодавства заходів за порушення підприємствами, установами та організаціями порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів.
Відповідно до п.п 5 п.5 зазначеного Положення Державна інспекція з контролю за цінами має право приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також звертатись з позовами до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами.
Матеріалами справи підтверджено, що згідно з умовами договорів від грудня 2004 року №61/В та від липня 2004 року №39/К, укладених між позивачем та ДП «Константа-Захід»і ТзОВ «Ганна-Марія»відповідно, для ДП «Константа-Захід» було встановлено тариф на водопостачання в розмірі 2,05 грн./м3 води, для ТзОВ «Ганна-Марія»тариф на водовідведення в розмірі 1,49 грн/м3, які розраховані у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 р. №959.
Пунктами 1.1 зазначених договорів було встановлено межу лімітів (об'ємів) надання послуг, що не повинна перевищувати відповідно - 94,2 куб. м. для ДП «Константа-Захід»та 47,4 куб. м. для ТзОВ «Ганна-Марія». Пунктами 2.4 укладених договорів передбачено, що у разі перевищення ліміту водопостачання (водовідведення) споживач сплачує за кожен куб. м. води (стоків) понад ліміт ціну, що перевищує встановлену у 5 разів. Згідно з п. 5.4 укладених договорів зміна розміру встановлених лімітів підтверджується двосторонніми протоколами узгодження змін розміру встановлених лімітів.
Державним територіально - галузевим об'єднанням «Львівська залізниця»при розрахунках зі згаданими споживачами застосовувались передбачені договорами норми споживання, при цьому розмір тарифу становив для ДП «Константа-Захід»- 10,26 грн./м3, замість встановленого вимогами законодавства 2,05 грн/м3; для ТзОВ «Ганна-Марія»- 7,44 грн./м3, замість встановленого вимогами законодавства 1,49 грн/м3.
Двосторонніх протоколів узгодження змін розміру встановлених лімітів, доказів звернення до суду з позовом про визначення фактичних об'ємів спожитих послуг чи інших доказів перевищення згаданими споживачами лімітів послуг, позивач не надав.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновками попередніх судів, щодо відсутності у позивача правових підстав для застосування тарифів в інших розмірах, ніж розрахованих у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 р. №959.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання Львівська залізниця залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 20 серпня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2008 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237 -239 КАС України.
Головуючий суддя
Судді
Суддя С.Е. Острович