Справа №461/1655/22
Провадження №3/461/1374/22
12 квітня 2022 року м. Львів
Суддя Галицького районного суду м.Львова Радченко В.Є., з участю особи відносно якого складений протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з УПП у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
18 березня 2022 року о 12 год. 45 хв. в м.Львові по вул. Куліша,7 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Elantra д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння. Огляд було проведено у медичному закладі лікарем-наркологом, результат - позитивний.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав. Пояснив, що він не знав, що в нього в крові знаходиться наркотичний засіб. Зазначив, що йому не було відомо, що в кексі, яким його пригостили знаходився наркотичний засіб.
Заслухавши пояснення особи відносно якого складений протокол про адміністративне правопорушення, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
П.1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під випливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідність.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції).
Відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними у пункті 1.4 розділу 1 цієї Інструкції, уповноважена особа Державтоінспекції МВС, патрульної служби МВС направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п.3 розділу ІІІ Інструкції, метою цього огляду є встановлення наявність чи відсутність стану сп'яніння в обстежуваної особи
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Матеріали справи містять беззаперечні докази вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП:
- даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №054297 від 18.03.2022 року;
- висновком №000478 від 18.03.2022 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким встановлено, що ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп'яніння;
- відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння, яким встановлено, що останній перебував у стані наркотичного сп'яніння.
Працівниками поліції дотримано вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
При цьому, суд зазначає, що зі змістом інкримінованого йому адміністративного правопорушення ОСОБА_1 був ознайомлений. Заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, невідповідність внесених до протоколу даних, порушення порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння не заявляв.
З врахуванням наведеного вище, суд вважає доведеним невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам п.2.9 «а» ПДР України, якими водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
На переконання суду, належними й допустимими доказами підтверджується, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, що і стало підставою для складання поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення його до адміністративної відповідальності.
Доводи ОСОБА_1 не знаходять свого підтвердження, оскільки доказів того, що він не знав про наявність наркотичних засобів в кексі ОСОБА_1 суду не надано.
При обранні міри адміністративного стягнення враховуються обставини та характер правопорушення, ступінь провини та дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути в користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 130, 221, 280, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.Є. Радченко