Справа № 203/2416/21
14 квітня 2022 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого Цаберябого Б.М.
при секретарі Янченко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички справу за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,-
Позивач звернувся до суду з цим позовом і вказав, що 31 жовтня 2018 року о 14 год. 50 хв. водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ-210430, д/н НОМЕР_1 , по вул.Запорізьке шосе, 14 у м.Дніпро не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Hyundai ІХ35, д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який в подальшому зіткнувся з автомобілем Mercedes-Benz, д/н НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 , який також зупинився попереду. Внаслідок вказаної ДТП зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження та було спричинено майновий збиток.
ДТП було визнано страховою подією, з настанням якої виникає обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування. Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові застрахованого автомобіля було складено звіт № 228/18 А від 28 грудня 2018 року, відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «HYUNDAI IX35», д/н НОМЕР_2 , складає 234064,18 грн. На умовах договору страхування страховик сплачує страхову вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, тому на підставі рахунку № НОМЕР_4 від 06 листопада 2018 року, рахунку № НОМЕР_5 від 10 січня 2019 року, відповідно до страхового акту № 1835603 від 04 грудня 2018 року, страхового акту № 1859584 від 15 січня 2019 року було сплачено страхове відшкодування у розмірі 228 305, 71 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4224 від 26 липня 2018 року, актами звірки взаєморозрахунків від 31 грудня 2018 року та 31 березня 2019 року та актами виконаних робіт № АМ 23721 від 18 січня 2019 року № АМ 24112 від 18 січня 2019 року.
На момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем ВАЗ 210430, д/н НОМЕР_1 , була застрахована в СК «АХА Страхування», за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/8744008. Згідно вказаного полісу встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 100000 гривень, франшиза в розмірі 0,00 грн.
Представник позивача вказує, що оскільки розмір заподіяних збитків відповідачем перевищує ліміт відповідальності страховика за полісом № АК/8744008, то на відповідача покладається обов'язок відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди та страховою сумою в розмірі 128 305,71 грн., які і просить стягнути з відповідача. Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь АТ «СК «Інго» 2270 гривень судового збору.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини своєї неявки до суду не повідомив. Про дату та час судового засідання сповіщений.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що вимоги представника позивача мають бути задоволеними частково, виходячи з наступного - відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Судом встановлено, що 31 жовтня 2018 року о 14 год. 50 хв. водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки ВАЗ-210430д/н НОМЕР_1 , по вул. Запорізьке шосе, 14 у м. Дніпро, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем марки Hyundai ІХ35, д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який в подальшому зіткнувся з автомобілем Mercedes-Benz, д/н НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 , який також зупинився попереду. Внаслідок вказаної ДТП зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження та було спричинено майновий збиток.
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КпАП України, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до частини 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем ВАЗ 210430, д/н НОМЕР_1 , була застрахована в СК «АХА Страхування», за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/8744008. Згідно вказаного полісу встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 100000 гривень, франшиза в розмірі 0,00 грн.
ДТП було визнано страховою подією, з настанням якої виникає обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування. Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові застрахованого автомобіля,28 грудня 2018 року судовим експертом Пилипенко А.С. було складено звіт № 228/18 А, відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Hyundai IX35, д/н НОМЕР_2 , складає 234064,18 грн.
01 листопада 2018 року ОСОБА_2 звернувся до АТ «СК «Інго Україна» з відповідною заявою про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до страхових актів № 1835603 від 04 грудня 2018 року та № 1859584 від 15 січня 2019 року, власнику автомобіля Hyundai IX35, д/н НОМЕР_2 ОСОБА_2 було сплачено страхове відшкодування загальною сумою 228 305, 71 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4224 від 26 липня 2018 року, актами звірки взаєморозрахунків від 31 грудня 2018 року та 31 березня 2019 року та актами виконаних робіт № АМ 23721 від 18 січня 2019 року № АМ 24112 від 18 січня 2019 року.
Правове регулювання відносин із заподіяння шкоди ґрунтується на вихідних засадах ст. 1166 ЦК України, яка визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, а саме майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
01 липня 2004 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Зазначеним Законом були визначені обов'язки учасників дорожньо-транспортної пригоди (стаття 33), а також підстави для звернення страховика з регресним позовом до страхувальника (стаття 38).
Відповідно до ст. 38.1.1.ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1статті 33 цього Закону.
Згідно із ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому в порядку встановленому законодавством.
При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема,ст. 1191 ЦК України), а також ст. 38 Закону № 1961-IV.
Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов'язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.
Таким чином, регрес - це нове право, що виникає в особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу - це право зворотної вимоги страховика до регресату через те, що страховик виконав обов'язок за страховим зобов'язанням.
Таким чином, до даних правовідносин підлягають застосуванню норми матеріального права про право на звернення до відповідача з регресним позовом.
У відповідності до вимог ст. 27 Закону України "Про страхування " та ст. 993 ЦК України до позивача, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тобто право вимоги до відповідача.
Згідно зі ст. 38 Закону України "Про страхування ", МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність у розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до ч. 1ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Приймаючи до уваги ст. 1191 ЦК України, п. 38.2.1ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до яких особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до відповідача.
Згідно з ч.3ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає за необхідним, стягнути з відповідача у порядку регресу витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування, тому позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 1ст. 141 ЦПК України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача також підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 гривень.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО», р/р НОМЕР_6 ,МФО 300528, ЄДРПОУ 16285602 / 128305,71 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та 2270 гривень судового збору, всього 130575 грн. 71 коп. (Сто тридцять одна тисяча п'ятсот сімдесят п'ять гривень).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Криничанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Б. М. Цаберябий
р