Справа №463/2260/22
Провадження №1-кс/463/1472/22
12 квітня 2022 року м. Львів
Cлідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 від 28.02.2022 року про закриття кримінального провадження №12021141050001133 від 15 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
скаржник звернувся до слідчого судді із скаргою на постанову старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 від 28.02.2022 року про закриття кримінального провадження №12021141050001133 від 15 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. Просить таку скасувати.
Скаргу мотивує тим, що старшим слідчим Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження №12021141050001133 від 15 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
28.02.2022 року старшим слідчим Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження, за відсутністю складу кримінального правопорушення, яку скаржник отримав 25.03.2022 року.
Скаржник вважає, що оскаржувана постанова винесена без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин вчиненого правопорушення, без проведення всіх необхідних слідчих дій. Зазначає, що у матеріалах кримінального провадження існує чимало доказів, які суперечать один одному у зв'язку з тим фактом, що автомобіль «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 не був належно опечатаний, чим і супроводжувався вільний доступ до даного автомобіля, в протоколі проведення обшуку не було вказано, які саме речі знаходились в автомобілі (хоча, вони насправді були там, оскільки коли скаржник отримував автомобіль, то проводив відео фіксацію, де чітко було видно дані речі). Зазначає, що під час досудового розслідування жодного разу його не викликали для проведення допиту в якості потерпілого, для з'ясування обставин справи, не долучено відео фіксацію, яка здійснювалась скаржником, коли він отримав свій автомобіль із території управління ДБР, розташованого у м. Львові, не проводились допити осіб, а саме працівників СБУ, які здійснювали доставку автомобіля на вищевказану територію, не допитано слідчого та оперуповноваженого СБУ, які були присутні під час обшуку автомобіля скаржника, не долучено відео фіксацію території управління ДБР у м. Львові, для того щоб зафіксувати як було здійснено пошкодження бампера автомобіля до каменю, який був розташований поруч. Рішення про закриття кримінального провадження вважає передчасним та таким що порушує його права і законні інтереси.
Крім того, скаржник вважає, що за період досудового розслідування кримінального провадження, слідчим не було вжито усіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування та для встановлення істини у справі, що призвело до прийняття слідчим невмотивованої та необґрунтованої постанови про закриття кримінального провадження, яку скаржник просить скасувати.
Скаржник ОСОБА_3 до судового засідання подав заяву про розгляд скарги у його відсутності, вимоги скарги підтримує, просить таку задоволити.
Представник суб'єкта оскарження - Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином. До розгляду скарги надав матеріали кримінального провадження. У зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось відповідно до вимог ч.4 ст.107 КПК України.
Оглянувши матеріали скарги та додані до неї письмові документи, вважаю, що вимоги скарги слід задоволити виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Частиною 2 ст.9 КПК України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Судом встановлено, що старшим слідчим Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження №12021141050001133 від 15 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. Згідно витягу з ЄРДР відомості внесено на підставі заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення.
З представлених суду матеріалів кримінального провадження встановлено, що за період здійснення старшим слідчим ОСОБА_4 досудового розслідування вказаного кримінального провадження, ним лише 27.01.2021 року складено протокол огляду предмету, а саме відеофайлів. З даного протоколу слідує, що слідчим здійснено перегляд файлів, які містяться на карті пам'яті micro SD марки «Kingston», об'ємом 16 Gb, однак така карта пам'яті в матеріалах кримінального провадження відсутня
Вважаю, що органом досудового розслідування, окрім формальних процедур, які стосуються суті кримінального правопорушення, не було вжито всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування. Зокрема, слідчим не було допитано заявника ОСОБА_3 з приводу обставин, зазначених в його заяві про вчинення кримінального правопорушення, не долучено до матеріалів кримінального провадження протокол обшуку автомобіля, не долучено відео фіксацію здійснену скаржником, не здійснено ряду інших дій спрямованих на виконання завдань кримінального провадження.
А відтак висновки про відсутність в діянні складу злочину є необгрунтованим та завчасними, оскільки слідчим не проведено необхідного переліку слідчих дій спрямованих на встановлення істини у справі.
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що органом досудового розслідування, не було вжито всіх необхідних заходів для збирання доказів і забезпечення повного та всебічного досудового розслідування, а відтак висновки про відсутність в діянні складу злочину є необгрунтованими та завчасними, оскільки слідчим не проведено необхідного переліку слідчих дій спрямованих на встановлення істини у справі.
Слід зазначити, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, тому прийняття даного рішення можливе після всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин провадження та оцінки слідчим зібраних та перевірених доказів у їх сукупності.
Слідчий суддя також звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov та Others v. Bulgaria). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справі «Танрікулу проти Туреччини» (Tanhkulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, п. 104 і подальші посилання, ECHR 1999-IV, «Ґюль проти Туреччини» (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).
Враховуючи вищенаведене, приходжу до переконання, що слідчим не перевірено належним чином усіх обставин кримінального провадження, не надано належної оцінки зібраним доказам, що призвело до передчасного та необґрунтованого висновку про закриття кримінального провадження. Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання, що скарга на постанову слідчого про закриття кримінального провадження є підставною та підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню.
Керуючись вимогами ст.ст.303, 306, 307, 372 КПК України, -
скаргу задоволити.
Скасувати постанову старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 від 28.02.2022 року про закриття кримінального провадження №12021141050001133 від 15 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1