Справа № 444/3829/21
Провадження № 2/444/327/2022
(повне)
04 квітня 2022 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Олещук М. М.,
секретар судового засідання Мачіха Г.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно за законом. В позові посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2 , вона є донькою ОСОБА_2 , що стверджується її свідоцтвом про народження. Позивач зазначає, що змінила своє прізвище на « ОСОБА_3 » у зв'язку з одруженням.
Позивач стверджує, що після смерті ОСОБА_2 залишилося наступне майно - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки Глинської сільської ради від 21.01.2020 року №02-21/17 будинковолодіння по АДРЕСА_1 згідно запису в погосподарській книзі станом на 30.06.1990 року належить до робітничого двору. Головою двору заначено ОСОБА_2 .
Позивач зазначає, що після смерті ОСОБА_2 вона спадщину прийняла, оскільки проживала зі своїм батьком і вони вели спільне господарство, що стверджується довідкою Глинської сільської ради від 22.01.2020 року № 79.
Окрім того позивач посилається на те, що доказом того, що вона прийняла частково спадщину після смерті батька є свідоцтво про право на спадщину за законом від 02.09.2020 року видане державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори.
Позивач звертає увагу на те, що за життя ОСОБА_2 не оформив права власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою КП ЛОР «ЧМБТІ» від 21.11.2019 р. №6510. Коли вони звернулась до нотаріальної контори, то нотаріус видала їй постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки у її батька було відсутнє належним чином зареєстроване право власності на згадане вище будинковолодіння.
У зв'язку із зазначеним вище, позивач звернулася до суду та просить визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 89,5 кв.м, житлова 64,6 кв.м, допоміжні приміщення 24,9 кв.м., з такою ж частиною господарських будівель в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 06.01.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі на 03.02.2022 року. Одночасно з метою своєчасного розгляду справи, повноти дослідження обставин, витребувано від Жовківської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) належним чином завірену (прошиті та пронумеровані всі аркуші, скріплені гербовою печаткою) копію спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
03.02.2022 року ухвалою суду повторно витребувано в Жовківської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) належним чином завірену (прошиті та пронумеровані всі аркуші, скріплені гербовою печаткою) копію спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підготовче судове засідання відкладено на 28.02.2022 року.
28.02.2022 року ухвалою суду повторно витребувано в Жовківської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) належним чином завірену (прошиті та пронумеровані всі аркуші, скріплені гербовою печаткою) копію спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підготовче судове засідання відкладено на 04.04.2022 року.
Позивач в підготовче судове засідання не прибула, однак подала на адресу суду заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача Жовківської міської ради Львівського району Львівської області в підготовче судове засідання не з'явився, однак на адресу суду подано клопотання, в якому відповідач зазначає, що заперечень щодо позову немає, та просить слухати справу у відсутності їх представника.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Львів) в підготовче судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи третя особа була повідомлена належним чином. Однак, Жовківською державною нотаріальною конторою на ухвалу суду надано належним чином завірену (прошиті та пронумеровані, скріплені гербовою печаткою всі аркуші) копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
А тому, судом вирішено розгляд справи проводити за відсутності учасників справи та на підставі поданих до суду доказів.
Оскільки учасники справи в підготовче судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 25 (арк. спр. 5).
Із копії свідоцтва серії НОМЕР_2 про народження встановлено, що батьком позивачки зазначено - ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_4 (арк. спр. 6).
У зв'язку із одруженням позивач змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_3 », що стверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , актовий запис 15 (арк.спр.7).
Після смерті батька ОСОБА_2 , позивач звернулася до Жовківської державної нотаріальної контори, де на підставі її заяви від 26.02.2020 року про прийняття спадщини, було відкрито спадкову справу № 132/2020 та надано їй Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі (№ витягу 59597758), що встановлено з копій документів у Спадковій справі витребуваній за ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 28.02.2022 року (арк.спр.79).
Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 89,5 кв.м, житлова 64,6 кв.м, допоміжні приміщення 24,9 кв.м., з такою ж частиною господарських будівель, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивачу ОСОБА_1 було відмовлено з причини неподання заявником необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно, яке підлягає реєстрації, що встановлено із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 961/01-16 від 02.09.2020 року (арк. спр. 18).
Відповідно до виписки з погосподарської книги виданої Глинською сільською радою Жовківського району Львівської області №2 по с.Глинськ Воле-Висоцької сільської ради Жовківського району Львівської області, особовий рахунок - НОМЕР_4 , тип двору робітничий. Голова домогосподарства в АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 , 1932 р.н. В склад двору входять, голова домогосподарства ОСОБА_2 , 1932 р.н. (арк.спр.10).
Таким чином, право власності робітничого двору, було зареєстроване згідно з вимогами чинного на той час законодавства в погосподарській книзі села Глинськ.
Так, з довідки виданої виконкомом Глинської сільської ради Жовківського району Львівської області за № 79 від 22.01.2020 року встановлено, що ОСОБА_1 проживала і була зареєстрована разом із своїм батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 до дня його смерті в АДРЕСА_1 і вели спільне господарство (арк. спр. 9).
Відповідно до довідки виданої виконкомом Глинської сільської ради Жовківського району Львівської області за № 80 від 22.01.2020 року, від імені ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіт сільською радою не посвідчувався (арк.спр.11).
Згідно з довідкою виданою виконкомом Глинської сільської ради Жовківського району Львівської області за № 81 від 22.01.2020 року, на майно та будинок АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , заборон та арештів не накладено (арк.спр.11).
Однак, реєстрація права власності будинку АДРЕСА_1 станом на 31 грудня 2012 року не проводилась, що засвідчується довідкою виданою Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Червоноградське МБТІ» за № 6510 від 21.11.2019 року (арк. спр. 8).
Тобто, з вищенаведеного встановлено, що будинковолодіння АДРЕСА_1 , хоча належним чином не зареєстроване, проте фактично належало спадкодавцю - ОСОБА_2 , як голові робітничого двору вцілому.
Судом із матеріалів справи, окрім позивача - ОСОБА_1 , не встановлено інших спадкоємців за законом, які мають право на обов'язкову частку після смерті ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
До спадкового майна, серед іншого, відноситься житловий будинок АДРЕСА_1 , що було зареєстроване згідно з вимогами чинного на той час законодавства в погосподарській книзі села Глинськ як господарство, що відносилося до суспільної групи «робітничий двір».
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстрованим в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
За змістом п.62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.
Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.
За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. Дані погосподарських книг були звітом про житлові будинки, що знаходяться на праві власності громадян.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Тобто, з вищенаведеного встановлено, що записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною 1 статті 1218 цього Кодексу передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з частиною 5 статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини 1 статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якого є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
З огляду на зазначене, спадкове майно, а саме будинок АДРЕСА_1 , який залишився після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважається таким, що належить позивачеві як спадкоємцю за законом з моменту відкриття спадщини.
Згідно з статтею 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно з частиною 1 статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулася до Жовківської нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 26.02.2020 року із заявою про прийняття спадщини у зв'язку із чим було зареєстровано Спадкову справу за № 132/2020, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , їй було відмовлено з підстави ненадання заявником необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно, яке підлягає реєстрації.
Окрім того, позивач частково прийняла спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за законом від 02.09.2020 року, а саме на земельну ділянку, площею 0.2028 га., що розташована на території Глинської сільської ради, Жовківського району Львівської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю виданого Жовківською райдержадміністрацією, Львівської області 25.10.2011 року за ЯК №168557, зареєстрованого в книгу реєстрацій державних актів за №462278211004653, кадастровий номер землі 4622782100:02:000:0168 (арк.спр.12) та на земельну ділянку, площею 0.4499 га., що розташована на території Глинської сільської ради, Жовківського району Львівської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю виданого Жовківською райдержадміністрацією, Львівської області 25.10.2011 року за серією ЯК №168623, зареєстрованого в книгу реєстраційних державних актів №462278211004583, кадастровий номер землі 4622782100:11:000:0115 (арк.спр.13).
Отже, з вищенаведеного випливає, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок отримати не може, оскільки у неї відсутні правовстановлюючі документи на це спадкове майно.
Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства України, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок.
Відповідно до п. 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом МЮ України від 22.02.12 № 296/5 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку, що стало причиною звернення позивача до суду.
Оскільки спадкодавець - ОСОБА_2 за час свого життя не оформив правовстановлюючих документів на житловий будинок АДРЕСА_1 , тому на даний час позивач як спадкоємець за законом звернулась з даним позовом до суду.
З технічного паспорту виданого КП ЛОР Червоноградським МБТІ на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (арк. спр. 14-17) встановлено, що загальна площа приміщень становить 89,5 кв.м, житлова 64,6 кв.м, допоміжні приміщення 24,9 кв.м.
Згідно з ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Так, відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або законність набуття такого права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Суд також враховує те, що відповідач не заперечує проти визнання за позивачем права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, дане право ніким не оспорюється, інші спадкоємці з відповідними вимогами не звертались.
Ураховуючи наведене, оскільки відповідач не заперечує проти задоволення позову, суд, належним чином оцінивши зібрані у справі докази та встановивши дійсні обставини справи приходить до висновку, що позов належить задовольнити.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, ч. 3 ст. 200, ст. 206, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 16, 328, 392, 1216, 1218, 1265, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 89,5 кв.м, житлова 64,6 кв.м, допоміжні приміщення 24,9 кв.м., з такою ж частиною господарських будівель в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 13.04.2022 року.
Суддя: Олещук М. М.