Провадження № 11-кп/803/749/22 Справа № 207/2609/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
31 березня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника-адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження № 12016040780000496 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 (з доповненнями) на вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 січня 2021 року щодо ОСОБА_7 , -
цим вироком
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останні рази:
- 17.04.2020 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 10 місяців;
- 24.09.2020 року Дніпровським апеляційним за ч. 2 ст. 190 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 10 місяців,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
Згідно ч. 4 ст. 70 КК України призначене покарання поглинуто покаранням, призначеним за вироком Дніпровського апеляційного суду від 24.09.2020 року, шляхом поглинання менш суворого покарання, більш суворим, і за сукупністю злочинів, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 10 місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з часу його затримання, тобто з 25.04.2019 року згідно вироку Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17.04.2020 року.
Зараховано у строк відбування покарання ОСОБА_7 термін попереднього ув'язнення з дати ухвали Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.11.2020 року про тимчасове залишення в умовах попереднього ув'язнення в межах даного провадження, тобто з 06.11.2020 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі згідно ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 року № 838-VIII.
Термін попереднього ув'язнення з 25.04.2019 року по 05.11.2020 року зараховано у відповідності до вироку Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17.04.2020 року, який набрав законної сили.
До набрання вироком суду законної сили залишено ОСОБА_7 у Дніпровській установі виконання покарань № 4 УДПС України в Дніпропетровській області.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_9 у відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди 400 гривень.
Вирішено долю судових витрат та речових доказів.
Вказаним вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні наступного.
28.03.2016 року приблизно о 21 год. 00 хв. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_7 , маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, прийшов до гаражу № НОМЕР_1 , розташованого в гаражному кооперативі «Хімік» по пр. Конституції в м. Кам'янське, в якому гр. ОСОБА_9 зберігала своє майно.
Реалізуючи свій прямий умисел, діючи повторно, впевнившись, що у вказаному гаражі нікого немає, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_7 зігнув металевий лист на вхідних дверях гаражу, таким чином проник в приміщення гаражу, звідки повторно, умисно, таємно, з корисливих мотивів викрав майно гр. ОСОБА_9 : електричний обігрівач «UFO ALF C/18», вартістю 1 827 грн.; автомобільну магнітолу «PIONER DEH-2000 MPB», вартістю 400 грн.; акумуляторну батарею «Westa 50», яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє, а всього на загальну суму 2 227 грн.
Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_7 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_9 матеріальної шкоди на вищевказану суму.
В апеляційній скарзі (з доповненнями):
- обвинувачений просить вказаний вирок змінити та перерахувати йому згідно ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, яка просила апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок суду, - без змін, обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіркою наявних матеріалів встановлено, що суд першої інстанції вказаних вимог дотримався у повному обсязі.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених у вироку, а також правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 185 КК України, - вірні та ґрунтуються на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінці сукупності доказів з точки зору належності, допустимості та достовірності.
Доведеність вини та правильність юридичної кваліфікації скоєного ніким з учасників судового розгляду не оскаржується, а тому апеляційним судом не перевіряється.
Відносно доводів апеляційної скарги обвинуваченого щодо зарахування йому у строк покарання строку попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі згідно вимог ч. 5 ст. 72 КК України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку зазначаються початок строку відбування покарання та рішення про залік досудового тримання під вартою.
У відповідності з вимогами ст. 1 Закону України “Про попереднє ув'язнення”, попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно п. 106 Правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/17, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом України № 2046-VІІІ, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VІІІ.
Законом України “Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення” від 18 травня 2017 року № 2046-VIII, який набрав чинності з 21 червня 2017 року, у вказану вище частину статті внесені зміни і вона викладена в новій редакції, яка передбачає зарахування судом попереднього ув'язнення у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження колегією суддів встановлено, що наведені вимоги закону судом першої інстанції були дотримані в повному обсязі.
Як вбачається з резолютивної частини оскаржуваного вироку, строк відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з часу його затримання, тобто з 25.04.2019 року згідно вироку Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17.04.2020 року.
Термін попереднього ув'язнення з 25.04.2019 року по 05.11.2020 року ОСОБА_7 зараховано у відповідності до вироку Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17.04.2020 року, який набрав законної сили, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі.
Також ОСОБА_7 зараховано у строк відбування покарання термін попереднього ув'язнення з дати ухвали Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.11.2020 року про тимчасове залишення в умовах попереднього ув'язнення в межах даного провадження, тобто з 06.11.2020 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі згідно ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 року № 838-VIII.
Отже, на думку колегії суддів, судом першої інстанції в повному обсязі було враховано строк попереднього ув'язнення ОСОБА_7 та зараховано у строк покарання згідно вимог ч. 5 ст. 72 КК України.
Істотних порушень норм права, які тягнуть за собою обов'язкове скасування або зміну вироку суду першої інстанції під час перевірки кримінального провадження в порядку апеляційної процедури, - не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду є законним, та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407,419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 (з доповненнями), - залишити без задоволення.
В ирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 січня 2021 року щодо ОСОБА_7 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той самий строк, з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4