Провадження № 22-ц/803/495/22 Справа № 932/14180/20 Категорія 27 Суддя у 1-й інстанції - Куцевол В. В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
13 квітня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,
суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10 червня 2021 року у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У грудні 2020 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 29 січня 2019 року підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, де спеціальним платіжним засобом є платіжна картка monobank. Своїм підписом відповідач прийняв пропозицію банку та погодився з тим, що Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, складають договір про надання банківських послуг. На підставі чого відповідачу через мобільний додаток смартфону було відкрито рахунок та видана платіжна картка № НОМЕР_1 з встановленим кредитним лімітом у розмірі 20 000 грн. з пільговим періодом за карткою до 62 днів безпроцентного повернення кредитного ліміту, зі сплатою пільгової відсоткової ставки 0,00001% річних, базовою відсотковою ставкою 3,2% на місяць, що нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості, зі збільшеною відсотковою ставкою 6,4 % на місяць за карткою на суму загальної заборгованості, що нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості, на умовах платності і зворотності з встановленим кредитним лімітом під проценти за користування.
Позивач свої зобов'язання виконав, надавши ОСОБА_1 доступ до коштів на його картковому рахунку. Однак, відповідач своїх обов'язків за угодою не виконує, оскільки кредитні кошти не повертає, у зв'язку з чим станом на 25 травня 2020 року утворилась заборгованість у розмірі 26137,99 грн., з яких: 26137,99 грн. - заборгованість за тілом кредиту, яку АТ «Універсал Банк» просить стягнути з відповідача, та вирішити питання про судові витрати.
Рішенням Бабуушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10 червня 2021 року у задоволенні позову АТ «Універсал Банк» відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів, та ознайомлення з будь-якими умовами та правилами надання банківських послуг та відповідними тарифами.
Не погодившись з рішенням суду, АТ «Універсал Банк» звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обгрунтування апеляційної скарги АТ Універсал Банк посилалося на те, що судом не взято до уваги, що відповідач був ознайомлений з умовами кредитного договору та погодився з ними, що засвідчив своїм підписом у анкеті-заяві. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь банку заборгованості.
Відповідач правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим стеттею 360 ЦПК України, не скористався.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду з ухваленням нового судового рішення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.
Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнта встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня інформація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта , РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https//www.monobank/ua/terms.
Звертаючись з позовом, банк зазначив, що 29 січня 2019 року між сторонами було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Кредитним договором, на думку позивача, є сукупність документів, що містять умови надання кредиту, а саме: анкета - заява позичальника від 29 січня 2019 року, разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту.
Відповідач неналежно виконує свої зобов'язання, у зв язку з чим станом на 25 травня 2020 року утворилась заборгованість у розмірі 26 137,99 грн., яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) - 26 137,99 грн.
На підтвердження заявлених позовних вимог АТ «Універсал Банк» надано анкету-заяву від 29 січня 2019 року про приєднання відповідача до умов та правил надання банківських послуг у АТ «Універсал Банк», яка підписана сторонами, разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту.
Однак, як вбачається з анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, остання не містить суми кредиту, чи кредитного ліміту, розміру відсоткової ставки, даних про видачу кредитної картки та строку дії такої картки. Анкета-заява містить лише ідентифікуючі відомості про позичальника. Крім цього, до банківських послуг, окрім надання коштів у платне користування, відноситься і цілий перелік інших видів послуг, не пов'язаних із наданням банком у тимчасове, платне користування грошових коштів фізичним особам, як позичальникам.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на їх необґрунтованість належними та допустимими доказами у справі, однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов такого висновку при неповному з ясувавні обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
За змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З матеріалів справи вбачається, що 29 січня 2019 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ Універсал Банк (а.с. 6).
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов'язався виконувати його умови (п. 2).
Згідно з п. 3 анкети-заяви, відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Підписанням анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися нею або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6).
Згідно з п. 11 заяви усе листування щодо цього договору відповідач просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
До анкети-заяви банком було долучено витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ Універсал Банк при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (а.с. 7-21).
З наданого банком розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість за Договором про надання банківських послуг Monobank станом на 25 травня 2020 року у розмірі 26 137,99 грн., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 26 137, 99 грн. (а.с. 5).
Встановлено, що кредитний договір між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , у тому числі анкету-заяву разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані Банком позичальнику ОСОБА_1 через мобільний додаток, було підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису ОСОБА_1 (а.с. 6).
У підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток згідно Тарифів та повернути кредит.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 20 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Встановлено, що прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконало своєчасно і повністю, надававши кредиті ресурси в повному обсязі.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 29 січня 2019, посилався на Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, затверджених рішенням правління банку №33 від 27 вересня 2017 року, як невід'ємну частину кредитного договору.
Витягом з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, затверджених рішенням правління банку №33 від 27 вересня 2017 року, що наданий позивачем на підтвердження позовних вимог, визначено, в тому числі: порядок нарахування відсотків та їх розміри, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати пені та комісії, та, зокрема саме у зазначеному у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Колегія суддів вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови обслуговування рахунків фізичної особи, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.monobank.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин (29 січня 2019 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (21 грудня 2020 року), тобто кредитор мав можливість додати до позовної заяви витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Колегія суддів вважає, що витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, затверджених рішенням правління банку №33 від 27 вересня 2017 року, які містяться у матеріалах справи, не містить підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 29 січня 2019 року, шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді плату за користування кредитними коштами, яка встановлена у формі сплати відсотків, комісії, а також неустойку у вигляді пені.
Необхідно також зауважити, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 29 січня 2019 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним), строку дії кредитного договору.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, - колегія дійшла висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, встановивши, що 26 137,99 грн. містить в собі отримані відповідачем кредитний ліміт, а також віднесені в подальшому до тіла кредиту проценти за користування кредитом, комісію та пеню, визначеної в наданому позивачем розрахунку суми процентів за користування кредитом на загальну суму 7259, 19 грн., а також сума фактично сплачених відповідачем коштів на погашення кредиту 11 450,00 грн., колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 428,80 грн. (26 137,99 грн.-7 259,19 грн.-11 450,00 грн.)
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк».
Згідно з ч.13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, слід змінити розподіл судових витрат та стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» витрати зі сплати судового збору, понесені у зв'язку із розглядом справи у суді першої та переглядом у суді апеляційної інстанції пропорційно розміру задоволених позовних вимог (28,42%) у розмірі 1493,47 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити частково.
Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 10 червня 2021 року - скасувати.
Позовні вимоги акціонерного товариства «Універсал Бан» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг Monobank від 29 січня 2019 року у розмірі 7 428,80 грн. за тілом кредиту.
У задоволенні іншої частини позовних вимог акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 1493,47 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: М.Ю. Петешенкова
Судді: В.С. Городнича
О.В. Лаченкова