Провадження № 22-ц/803/2407/22 Справа № 186/714/21 Суддя у 1-й інстанції - Демиденко С. М. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
13 квітня 2022 року Дніпровський Апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу
за позовом Aкціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитором спадкодавця
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»
на заочне рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2021 року, -
21 травня 2021 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця. Просить суд стягнути з відповідачів на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором б/н від 20.03.2012 року у розмірі 6698 гривень 03 копійки. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ОСОБА_3 звернулася до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву б/н від 20.03.2012 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 померла.
Позивач свої зобов'язання по наданню кредиту виконав в повному обсязі. Однак ОСОБА_3 не виконала належним чином умови укладеного договору, в результаті чого на дату смерті виникла заборгованість у розмірі 6698,03 гривень. Позивач зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 постійно проживали разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, тому відповідно до частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України вважаються такими, що прийняли спадщину, оскільки протягом шести місяців не заявили про відмову від неї.
Заочним рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2021 року в задоволені позову АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовлено (а.с.109-110).
Не погодившись із рішенням суду, АТ КБ "ПриватБанк", подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.112-115), посилаючись на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що кредит був наданий, а вони при зверненні до суду із позовом довели наявність заборгованості за кредитним договором, надавши відповідні докази, відповідачі, як спадкоємці позичальника, повинні погасити допущену спадкодавцем заборгованість. Обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємці, а не вони.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3 звернулася до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву б/н від 20.03.2012 року (а.с. 21).
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 померла (а.с. 56).
В розрахунку заборгованості за договором б/н від 20.03.2012 року, складеному позивачем зазначено, що на дату смерті ОСОБА_3 , мала заборгованість у розмірі 6698.03 гривень (а.с. 11).
29 квітня 2020 року позивач звернувся до Державного нотаріуса Першої Павлоградської державної нотаріальної контори з претензією № SAMD№50000060109286 до спадкоємців ОСОБА_3 (а.с. 58).
З листа Державного нотаріуса Першої Павлоградської державної нотаріальної контори № 3110/02-14 від 13 серпня 2021 року встановлено, що 23 травня 2020 року заведено спадкову справу № 405/2020 на підставі претензії АТ КБ "ПриватБанк" № SAMD№50000060109286 від 29 квітня 2020 року, як кредитора спадкодавця ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 Інших заяв про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 не надходило. Свідоцтво про право на спадщину не видавалося (а.с. 98,100).
Згідно копії паспорта ОСОБА_3 , яку вона надала позивачу на момент звернення з заявою б/н від 20.03.2012 року, станом на 20.03.2019 року вона була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.51).
Згідно довідки № 5092 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 10 серпня 2021 року та довідок про реєстрацію місця проживання встановлено, що на момент смерті ОСОБА_3 /05.07.2019/ та станом на 10 серпня 2021 року відповідачі зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 76,77,89).
17 травня 2021 року позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що: 1) відповідачі у справі є спадкоємцями за законом або заповітом ОСОБА_3 ; 2) спадкодавець ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно мешкала разом з відповідачами або вони іншим чином прийняли спадщину; 3) розмір часток у праві на спадщину відповідачів; 4) наявність спадкового майна та його вартість.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.
Згідно з приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України).
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, суду для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:
- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;
- чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;
- при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);
- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.
Так, із матеріалів справи судом встановлено, що ні відповідачі, ні будь-які інші спадкоємці не звертались до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини чи відмову від спадщини після померлої ОСОБА_3 .
Доводи АТ КБ "ПриватБанк" щодо спільного проживання відповідачів зі спадкодавцем на час відкриття спадщини після смерті останньї, що підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідачів, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки позивачем не надано достовірних та належних доказів проживання спадкодавця на час смерті разом з відповідачами.
Таким чином, не підлягає застосуванню ч. 3 ст. 1268 ЦК України під час вирішення питання про встановлення кола спадкоємців у даній справі.
Інформація про інші заяви про прийняття спадщини, як зазначалось вище, відсутня.
Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду, що у відповідачів відсутній обов'язок задовольняти вимоги кредитора відповідно до ст. 1282 ЦК України.
Щодо застосування строку пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Аналізуючи вказані норми, суд апеляційної інстанції вважає, що в даній справі не підлягають до застосування строки пред'явлення вимоги до спадкоємців, оскільки законодавець пов'язує відлік шестимісячного строку з днем одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, а у випадку, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, - з днем, коли кредитор дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Враховуючи, що особа, яка прийняла спадщину та отримала свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 відсутня, відтак, відсутні і підстави для застосування строку пред'явлення вимоги до спадкоємців.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" - залишити без задоволення.
Заочне рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Судді: