Провадження № 22-ц/803/517/22 Справа № 214/65/20 Суддя у 1-й інстанції - Гринь Н.Г. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
12 квітня 2022 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Бондар Я.М.
суддів - Зубакової В.П., Остапенко В.О.
секретар судового засідання - Євтодій К.С.
сторони:
позивач - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради,
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Співак Вікторії Анатоліївни на заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 січня 2021 року, яке ухвалено суддею Гринем Н.Г. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 18 січня 2021 року, -
У січні 2020 року Орган опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: КНВК « загальноосвітня школа -інтернат І-ІІІ ступенів №9 з посиленою спортивною підгтовкою» Криворізької міської ради, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Позовна заява мотивована тим, що на первинному обліку служби у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради перебувають діти позбавлені батьківського піклування ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 25.06.2018 року в справі №214/2069/18 мати малолітніх дітей - ОСОБА_7 , 1987 року народження., зареєстрована у неприватизованому житлі за адресою: АДРЕСА_1 , батько малолітній дітей ОСОБА_1 , зареєстрований у неприватизованому житлі за адресою: АДРЕСА_2 , були позбавлені батьківських прав відносно своїх дітей. Рішенням виконкому Саксаганської районної у місті ради від 19.09.2018 року №421 «Про надання малолітнім ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 статусу дітей, позбавлених батьківського піклування» малолітнім надано відповідний статус. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 , малолітній ОСОБА_6 ніде не зареєстрований, оскільки діти проживали з батьками в неприватизованому житлі за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , за дітьми було збережено право користування житловим приміщенням до їх повноліття.
Батько ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на даний час знятий з місця реєстрації. Рішенням виконкому Тернівської районної у місті ради від 17.10.2018 року №398 «Про встановлення опіки над малолітньою дитиною ОСОБА_6 ». встановлено опіку та призначено опікуна ОСОБА_10 .. Рішенням виконкому Саксаганської районної у місті ради від 17.04.2019 року №166 «Про влаштування малолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до державного закладу на повне державне забезпечення» дітей влаштовано до комунального навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа-інтернет І-ІІІ ступенів №9 з посиленою спортивною підготовкою» Криворізької міської ради.
20.08.2018 року органом приватизації виконкому Саксаганської районної у місті ради здійснено приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_2 , власником вказано батька дітей ОСОБА_1 .
Відповідно до договору купівлі-продажу укладеного 21.11.2018 року та посвідченого державним нотаріусом Третьої криворізької державної нотаріальної контори, власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 стала ОСОБА_2 .
Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 січня 2021 року позовні вимоги Органу опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради задоволено.
Визнано недійсним Договір купівлі-продажу від 21.11.2018 року - квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею 29,6 кв.м, загальною площею 46,9 кв.м., посвідченого державним нотаріусом Третьої криворізької державної нотаріальної контори Ситнік О.О., зареєстровано в реєстрі за №1-1486.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в рівних частинах з кожного, в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі по 420 грн. 40 коп.
Продовжено дію заходу забезпечення позову, згідно ухвали Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.10.2020 року у вигляді заборони вчинення будь-яких дій, пов'язані з відчуженням квартири АДРЕСА_2 , на користь третіх осіб - протягом дев'яноста днів з дня набрання рішенням законної сили.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Співак В.А. посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати заочне рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зазначає про те, що Орган опіки та піклування виконкому Саксаганської районної у місті ради не є юридичною особою, а тому не має права на звернення з позовом до суду.
Судом не взято до уваги, що малолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані за адресою проживання матері ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 , малолітній ОСОБА_6 - взагалі ніде не зареєстрований.
Таким чином, діти ніколи не були власниками квартири за адресою по АДРЕСА_2 та навіть не були зареєстрованими, відповідно і дозвіл органів опіки та піклування під час укладання оспорюваного правочину не вимагався, у зв'язку з чим відсутні порушення прав малолітніх дітей укладенням договору купівлі-продажу.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
Виходячи з вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін та їх представників в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на нього, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.06.2018 року у справі №214/2069/18 позбавлено ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно малолітніх дітей - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 6-7).
Рішенням виконкому Саксаганської районної у місті ради № 421 від 19 вересня 2018 року малолітнім ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_3 надано статус дітей позбавлених батьківського піклування (а.с. 9).
Рішенням виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради№398 від 17.10.2018 року було встановлено опіку над малолітньою дитиною, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначено ОСОБА_10 опікуном над малолітньою (а.с. 15).
Рішенням виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради №166 від 17.04.2019 року малолітніх ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_3 влаштовано до Криворізького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів №9 з посиленою спортивною підготовкою» криворізької міської ради (а.с. 16).
Рішенням виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради від 17.10.2018 року №469 збережено за дітьми позбавленими батьківського піклування, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_3 права користування житлом за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (а.с. 17).
Згідно свідоцтва про право власності №1429 від 20.08.2018 року виданого органом приватизації виконкому Саксаганської районної у місті ради на підставі рішення виконкому Саксаганської районної у місті ради від 15.08.2018 року №356, квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с. 76).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 21.11.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого державним нотаріусом Третьої криворізької державної нотаріальної контори Ситнік О.О., зареєстровано в реєстрі за №1-1486 була відчужена квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 46,9 кв.м.(а.с. 73-74)
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що малолітні діти до відібрання їх проживали у квартирі та за ними було збережено право користування на зазначене житло, у зв'язку із чим дії відповідачів щодо укладення договору купівлі-продажу без отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування є такими, що призвели до порушення гарантованих дитині прав на користування вищезазначеною житловою квартирою.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.
Відповідно до статті 12 Закону України Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.
За змістом цієї норми закону, а також статей 17, 18 Закону України Про охорону дитинства , статті 177 СК України дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах - обов'язок батьків. З метою гарантування декларованого державою пріоритету інтересів дитини закон передбачає додаткові засоби контролю з боку держави за належним виконанням батьками своїх обов'язків, установлюючи заборону для батьків малолітньої дитини та осіб, які їх замінюють, вчиняти певні правочини щодо її майнових прав без попереднього дозволу органу опіки та піклування.
Відповідно до частини другої статті 177 СК України батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; видавати письмові зобов'язання від імені дитини; відмовлятися від майнових прав дитини.
Згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 177 СК України орган опіки та піклування проводить перевірку заяви про вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини та надає відповідний дозвіл, якщо в результаті вчинення правочину буде гарантоване збереження права дитини на житло.
Відповідно до частини шостої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України правочин, що вчинений батьками (усиновлювачами) і суперечить правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей, може бути визнаний судом недійсним. Такий правочин є оспорюваним.
Отже, вчинення батьками неповнолітньої дитини певного правочину за відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування порушує установлену статтею 177 СК України заборону. Правочин, що вчинений батьками (усиновлювачами) стосовно нерухомого майна, право власності на яке чи право користування яким мають діти, за відсутності обов'язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування може бути визнаний судом недійсним (частина шоста статті 203, частина перша статті 215 ЦК України) за умови, якщо буде встановлено, що оспорюваний правочин суперечить правам та інтересам дитини, звужує обсяг існуючих майнових прав дитини та/або порушує охоронювані законом інтереси дитини, зменшує або обмежує права та інтереси дитини щодо жилого приміщення, порушує гарантії збереження права дитини на житло. Сам по собі факт відсутності обов'язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення оспорюваного правочину не є безумовною підставою для визнання його недійсним.
Відповідний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17, провадження № 14-711цс19, від 20 березня 2019 року у справі № 1612/2343/12, провадження № 61-6301св18, від 10 лютого 2021 року у справі № 385/1598/18, провадження № 61-12954св19.
Системне тлумачення вказаних вище норм матеріального права дає підстави дійти висновку, що органи опіки та піклування надають згоду на укладення договорів, якщо такі договори укладаються батьками або особами, які їх замінюють.
Відповідно до частин другої та третьої статті 18 Закону України Про охорону дитинства діти - члени сім'ї власника житлового приміщення мають право користування займаним приміщенням на рівні з власником. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.
У цій справі необхідно враховувати, що ОСОБА_1 має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, та відповідні гарантії права на житло.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 248 СК України дитина - сирота і дитина, позбавлена батьківського піклування, яка проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, прийомній сім'ї, має право, зокрема на збереження права користування житлом, у якому вона раніше проживала.
Відповідно до статті 25 Закону України Про охорону дитинства діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.
У разі передачі дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи - інтернати, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї жиле приміщення, в якому вони проживали, зберігається за дітьми протягом усього часу перебування їх в цих закладах, у опікунів чи піклувальників, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї незалежно від того, чи проживають у жилому приміщенні, з якого вибули діти, інші члени сім'ї. Жиле приміщення, яке зберігається за дітьми, може бути передано в оренду іншим громадянам на строк до повернення дітей із зазначених закладів, від опікунів чи піклувальників, з прийомної сім'ї чи дитячого будинку сімейного типу. Порядок збереження і передачі в оренду жилого приміщення та іншого майна дитини затверджується Кабінетом Міністрів України.
Держава забезпечує дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, а також особам з їх числа, які до передачі під опіку чи піклування, влаштування в дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім'ї, заклади для дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, мали впорядковане житло, що зберігалося за ними, вселення їх у ці приміщення і повернення їм майна, що знаходилося в цих приміщеннях на день передачі дітей під опіку чи піклування, влаштування в дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім'ї, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Згідно зі статтею 32 Закону України Про забезпечення організаційно - правових умов соціального захисту дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особами з їх числа зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування за місцем знаходження житла дітей несуть відповідальність за збереження зазначеного у частині першій цієї статті житла і повернення його дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, а також особам з їх числа після завершення терміну перебування у сім'ї опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Згідно з рішенням виконкому Саксаганської районної у місті ради № 421 від 19 вересня 2018 року малолітнім ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_3 надано статус дітей позбавлених батьківського піклування (а.с. 9).
Рішенням виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради від 17.10.2018 року №469 збережено за дітьми позбавленими батьківського піклування, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_3 права користування житлом за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (а.с. 17).
Доводи касаційної скарги про те, що малолітні діти ніколи не були власниками квартири по АДРЕСА_2 , та навіть не були в ній зареєстровані, а тому договір щодо відчуження цієї квартири згоди органу опіки та піклування не потребував, вчинення правочину без попереднього дозволу органу опіки та піклування не є безумовною підставою для визначення правочину недійсним не заслуговують на увагу, оскільки на момент вчинення спірного правочину малолітні ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_3 мали право користування спірним житлом та згідно з пунктом 1 рішення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради від 17.10.2018 року №469, за ними зберігається право на користування квартирою АДРЕСА_2 до повноліття незалежно від того, чи проживають вони у жилому приміщенні, а відтак надання згоди органу опіку та піклування на укладення правочину була обов'язковою.
Проте орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради на укладення договору купівлі-продажу дозволу не надавав.
Таким чином,та суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що укладення оскаржуваного договору суперечить правам та інтересам малолітніх дітей, звужує обсяг їх існуючих майнових прав та порушує їх охоронювані законом майнові інтереси.
Фактично всі доводи, викладені в апеляційних скаргах, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Співак Вікторії Анатоліївни - залишити без задоволення.
Заочне рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 січня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12 квітня 2022 року.
Головуючий:
Судді: