Провадження № 11-кп/803/898/22 Справа № 188/1454/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
07 квітня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ( в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_7 ( в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_8 ( в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2022 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, -
Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2022 року було продовжено ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 29 березня 2022 року.
Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначив, що обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватися від суду, чим перешкоджатиме здійсненню провадження у справі, знищить, сховає чи спотворить будь-яку із речей, які мають значення для судового слідства, незаконно впливатиме на свідків, які ще не допитані.
Суд першої інстанції врахував відомості про особу обвинуваченого, а саме, що обвинувачений ОСОБА_7 не працює, обвинувачується у скоєнні злочину в період іспитового строку, не має стійких соціальних зв”язків.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив застосувати менш суворий запобіжний захід, не пов”язаний з триманням під вартою.
Апеляційну скаргу обґрунтував тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_9 , який визнав свою вину повністю і вказав, що ОСОБА_7 фактично не причетний до вказаного кримінального правопорушення.
Зазначає, що прокурор не довів жодного доказу для продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Вказує, що має має двох неповнолітніх дітей, хворіє гепатитом С, дружина тимчасово не працює, оскільки знаходиться у декреті.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, вивчивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні замаху на нетяжке кримінальне правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, не має стабільного заробітку, не має постійного місця проживання, а тому останній може переховуватися від суду, чим перешкоджатиме здійсненню провадження у справі, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що ризики, передбачені п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Колегія суддів також зазначає, що обвинувачений може вчинити інше правопорушення, оскільки відповідно до відомостей, викладених в клопотанні прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, тобто, має схильність до вчинення злочинів, а тому існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Колегія суддів зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 щодо того, що останній маєдвох неповнолітніх дітей, хворіє гепатитом С, має дружину,оскільки дані, що характеризують обвинуваченого, не спростовують і не зменшують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Ці обставини існували і на момент вчинення інкримінованого обвинуваченому злочину, та жодним чином не виступили стримуючим фактором в його поведінці.
Таким чином, продовження існування зазначених вище обставин у їх сукупності, виправдовують подальше перебування обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, що відповідає, і є співрозмірним тяжкості і характеру діяння, яке інкримінуються останньому, та більш м'які запобіжні заходи, як на це вказує обвинувачений в апеляційній скарзі, не забезпечать належної його процесуальної поведінки.
Також колегія суддів зазначає, що питання доведеності вини обвинуваченого та оцінку доказів у справі у розумінні ст.ст.84, 85, 86 КПК України суд вирішує в нарадчій кімнаті при постановлені остаточного рішення по справі, тому колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги обвинуваченого.
Колегія суддів не вбачає істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали, тому вважає, що у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2022 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України - залишити без задоволення.
Ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2022 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4