Провадження № 11-сс/803/431/22 Справа № 202/8283/21 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1
06 квітня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
підозрюваної ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисниці ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 лютого 2022 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , підозрюваної у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 лютого 2022 року стосовно ОСОБА_6 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 21 квітня 2022 року.
Ухвала слідчого судді обгрунтована тим, що ОСОБА_6 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України кваліфікуються як особливо тяжкі злочини.
Слідчий суддя врахував наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України, тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , дані про особу підозрюваної, той факт, що остання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, здійснювати вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, тому слідчий суддя зробив висновок про неможливість застосування більш м”якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної та дотримання покладених на неї процесуальних обов”язків.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисниця ОСОБА_7 , яка діє інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити слідчому у задоволенні клопотання.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що прокурор не довів наявність обгрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, здійснювати вплив на свідків.
Захисник зазначає, що ОСОБА_6 є багатодітною одинокою матір”ю, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, перебуває на 20-му тижні вагітності, та під час перебування під вартою вона не зможе отримувати необхідний догляд.
Захисник також зазначила, що вказані обставини також свідчать про те, що підозрювана не буде переховуватись від досудового розслідування та суду.
Захисник наголошує, що прокурором не було надано доказів неможливості застосування інших запобіжних заходів для запобігання вказаних ризиків, тому захисник вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання слідчого.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників провадження, вивчивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, які є особливо тяжкими злочинами, тому колегія суддів вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 , оскільки такий запобіжний захід не відповідає ступеню тяжкості злочинів, у яких вона підозрюється.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.48 рішення Європейського Суду з прав людини «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007, «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий відповідно до статті 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з метою ухилення від кримінальної відповідальності, враховуючи суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини ОСОБА_6 , вона може вдатись до спроб переховуватись від суду, і без перешкод залишити будь-яке місце проживання, а також впливати на свідків, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню, що підтверджує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_6 є багатодітною одинокою матір”ю, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, одна дитина потребує постійного догляду з боку матері, оскільки вказані обставини не спростовують і не зменшують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Ці обставини існували і на момент вчинення інкримінованих ОСОБА_6 злочинів, та жодним чином не виступили стримуючим фактором в її поведінці.
Колегія суддів також не приймає доводи сторони захисту щодо вагітності підозрюваної, оскільки в матеріалах провадження відсутні відомості щодо протипоказань перебування підозрюваної в умовах ізоляції.
Колегія суддів також вважає, що, оскільки в матеріалах провадження відсутні відомості щодо офіційного працевлаштування ОСОБА_6 , при цьому вона підозрюється у скоєнні злочинів з метою отримання прибутку, є ризик продовження скоєння вказаних правопорушень, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Колегія суддів зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому.
Тому колегія суддів також зазначає, що матеріалами провадження підтверджено обгрунтованість підозри, оголошеної ОСОБА_6 , а питання щодо оцінки доказів, зібраних сторонами у разі, якщо прокурор та слідчий зроблять висновок про необхідність складання обвинувального акту, підлягають процесуальному розгляду в порядку, передбаченому ст.ст. 318-376 КПК України.
Колегія суддів не вбачає порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали, тому вважає, що у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 лютого 2022 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , підозрюваної у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України- залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 лютого 2022 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , підозрюваної у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3