Справа № 727/2444/22
Провадження № 2-з/727/4/22
13 квітня 2022 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді: Смотрицького В.Г.
при секретарі: Орлецькій Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Чернівці заяву представника заявниці ОСОБА_1 адвоката Петрунько Ірини Андріївни про забезпечення позову, -
встановив:
Представник заявниці звернулась до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви посилаючись на те, що заявниця є власником житлового будинку з належними до нього будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 . У вищевказаному житловому будинку зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Заявниця має намір подати до суду позовну заяву до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловими приміщеннями та виселення з житлового будинку.
Однак їй стало відомо, що ОСОБА_3 має намір повернутись на територію України разом з малолітньою дитиною і планує зареєструвати місце проживання дитини за адресою АДРЕСА_1 .
Даний факт може істотно утруднити або унеможливити виконання рішення суду.
А тому просила забезпечити позов шляхом заборони реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1 будь-яких осіб, у тому числі і родичів близького чи першого ступеня споріднення відповідачів.
Розглянувши заяву представника заявниці про забезпечення позову суд враховує таке.
Згідно з ч. 2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім цього, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов'язані з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши додані до заяви докази, суд приходить до висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях представника заявниці, нею не обґрунтовано належним чином необхідність вжиття заходів забезпечення позову, не надано суду жодного належного, допустимого та достовірного в розумінні ст.ст. 76-78 ЦПК України доказу, що підтвердив би твердження, що ОСОБА_3 перебуває закордоном, що у неї є малолітня дитина та що вона має намір зареєструвати цю малолітню дитину за адресою АДРЕСА_1 .
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що заявником не доведено, що не вжиття заходів забезпечення позову в майбутнього може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, а тому в задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні заяви представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Петрунько Ірини Андріївни про забезпечення позову - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Суддя: