Справа № 727/893/22
Провадження № 2/727/622/22
12 квітня 2022 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді: Чебан В.М.
при секретарі: Гладкій Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням до відповідача ОСОБА_2 , посилаючись на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 03 квітня 2001 року вона є власником квартири АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі зареєстровані позивачка та її син, ОСОБА_2 .
Зазначає, що відповідач, був зареєстрований разом з матір'ю, проте в квартирі АДРЕСА_1 , не проживав та не проживає. Відповідач більше 15-ти років тому виїхав на постійне місце проживання в іншу країну, на територію України не приїжджав та за місцем реєстрації не з'являвся.
Стверджує, що реєстрація місця проживання ОСОБА_2 у належній позивачці квартирі створює перешкоди в користуванні та розпорядженні власністю. Відповідач участі у витратах по триманню житла та сплаті комунальних послуг не бере, не отримує жодної кореспонденції на своє ім'я за даною адресою, його особисті речі в квартирі відсутні. Також реєстрація відповідача у вказаній квартирі порушує її права, як власника квартири та надалі можуть виникнути труднощі щодо відчуження належного їй на праві власності майна, оскільки там зареєстрований відповідач.
Позивач вважає, що оскільки відповідач не проживає у спірному будинку, то його право на користування спірним житлом підлягає припиненню на вимогу позивача, як власника спірного майна.
На основі викладеного, позивач просить суд визнати ОСОБА_2 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Позивач в судове засідання не з'явився, однак до початку розгляду судом справи від її представника надійшла заява, згідно якої остання просить справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був повідомленим про дату, час та місце розгляду даної справи в суді в передбаченому законом порядку, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та постановити заочне рішення.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що позивачОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу будинку від 03.04.2021 року (а.с.8), копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.20).
Згідно довідки ПП «Санітарія» №18855 від 01.02.2022 року у квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані: власник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син власниці- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.9).
Згідно акту ПП «Санітарія» від 31.01.2022 р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно не проживав та не проживає за адресою: АДРЕСА_2 з 1995 року, про що засвідчують сусіди ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с.10).
Згідно зі ст.71 ЖК Української PCP, жиле приміщення за наймачем або членами його сім'ї зберігається протягом шести місяців.
Статтею 72 ЖК Української PCP встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ст.41 Конституції України - кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно змісту ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 319 Цивільного кодексу України визначено, що саме власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За ч.1 ст.321 ЦК України - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст.391 ЦК України - власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.2 ст.405 Цивільного кодексу України - член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом, у разі його відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Отже, відповідно до зазначених вимог Закону відповідач є особою, який втратив право на користування спірним житлом.
За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають до задоволення, а саме слід визнати відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування спірним житлом.
Керуючись ст.ст. 141, 200, 263, 265, 268, 273, 282, 284, 289, 430 ЦПК України, суд, -
Винести заочне рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Дане заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.