Єдиний унікальний номер 725/391/21
Номер провадження 2/725/936/21
11.04.2022 року Першотравневий районний суд м.Чернівців
в складі:
головуючоїсудді Піхало Н. В.
за участю секретаря судового засідання Соник А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У січні 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого вказувало, що 27 листопада 2013 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №б/н, відповідно до умов якого відповідачці було відкрито кредитний рахунок та видано кредитну картку з встановленням початкового кредитного ліміту у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. В подальшому розмір кредитного ліміту банком було збільшено до 6500 грн. Відповідачка при укладені договору підтвердила свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку, а також зобов'язувалась уникати овердрафту.
Крім того, умовами договору було передбачено обов'язок відповідача погашати заборгованість, сплачувати відсотки та комісії, а у разі неналежного виконання договору нести відповідальність встановлену законом та умовами договору та законом, зокрема сплати пені.
Також банк вказував, що відповідачка при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідачка була ознайомлена із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідачки у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення відповідачки щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження.
Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) AT КБ «ПриватБанк», що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.
При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, а тому, при підписанні відповідачкою анкети-заяви між сторонами фактично був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку та кредитного договору.
Разом з тим, відповідачка належним чином взятих на себе зобов'язань не виконала, у зв'язку з чим у неї утворилась заборгованість, яка станом на 16 грудня 2020 року становить 15340,11 грн. та складається з наступного: 14382,82 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі за простроченим тілом кредиту; 957,29 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит в порядку ст. 625 ЦК України.
На підставі вище викладеного, посилаючись на норми права та умови договору, просив стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 27.11.2013 року в розмірі 14382,82 грн. та судовий збір в розмірі 2270 грн.
Заочним рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 01 березня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 14382 грн.82 коп. за кредитним договором №б/н від 27 листопада 2013 року, а також стягнуто судові витрати.
Не погоджуючись із вищевказаним заочним рішення, відповідачка подала заяву про її скасування й відповідно ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 серпня 2021 року вказане заочне рішення скасоване та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
Під час розгляду справи, представник банку позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просили їх задовольнити. Надала суду пояснення, що відповідачці було надано для ознайомлення умовами та правилами в письмовому вигляді, з чим вона ознайомлена та засвідчила власним підписом в заявці про приєднання. Також зазначала, що згідно виписки по рахунку, вбачається, що відповідачка до певного часу належним чином виконувала свої зобов'язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідачка знала про умови кредитування та визнала свої зобов'язання за договором. Крім того, протягом дії кредитного договору, відповідачі неодноразово видавалися кредитні картки, які обліковуються по єдиному рахунку, відкритому в банку та на який надходили кошти від відповідачки в рахунок погашення заборгованості й відповідно заперечення представника відповідачки в частині того, що ОСОБА_1 було видано лише дві кредитні картки та вона ними користувалася, а після закінчення строку їх дії нові вона не отримувала й відповідно кошти не повертала та на рахунок банку не вносила є безпідставними. Щодо строку позовної давності вказала, що перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього місяця дії картки. Строк перевипущеної картки відповідачки діяв до останнього дня квітня 2018 року, й відповідно із позовом банк звернувся 26 січня 2021 року, тобто до спливу строку позовної давності. Таким чином, позовні вимоги банку підлягають задоволенню в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Пояснив суду, що ОСОБА_1 останній розрахунок здійснювала ще у 2015 році шляхом поповнення мобільного рахунку, а також вказував, що даними картками вона не користувалася, із заявами про збільшення кредитного ліміту в установу банку не зверталася, та використані кредитні кошти не повертала, а також не зверталася до банку із заявами про перевипуск платіжних карток. Кому саме належать кредитні картки, на які згідно виписки банку надходили кошти йому не відомо, однак вони не перебували та не перебувають у власності його довірительки й відповідно будь-яких поповнень у тому числі у 2018 році ОСОБА_1 не проводила. Просив суд застосувати строки позовної давності, а також відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши думку сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Так, згідно ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що підписавши 27 листопада 2013 року анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відповідачка уклала договір та отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну (платіжну) картку на умовах зміни такого ліміту за ініціативою банку, а також повернення використаних коштів і сплати відсотків (а/с 32).
Згідно ч.1, 2 п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, тощо. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Отже, судом встановлено, що 27 листопада 2013 року між позивачем та відповідачкою було укладено кредитний договір №б/н, таким чином, між сторонами виникли кредитно-договірні відносини.
У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно довідки за кредитним договором відповідачці було надано ряд карток, строк дії останньої з яких спливає у квітні 2018 року(а/с 31).
Так, ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, тощо.
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як вбачається зі змісту п. 2.1.1.5.5 Правил надання банківських послуг, до яких відповідач приєднався, підписавши вказану вище заяву та отримавши платіжну картку з кредитним лімітом, відповіда зобов'язувався погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 договору, а у разі невиконання зобов'язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди Банку.
Відповідно до п. 2.1.1.3.3 вказаних Правил відповідач доручив банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов'язань згідно п.п. 2.1.1.12.9 договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку (у т.ч. з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань, у тому числі Мінімального обов'язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.
Згідно п. 2.1.1.12.7-1. Договору в разі непогашена клієнтом боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору. У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.6.1. договору клієнт сплачує Банку пеню в розмірі зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування.
Відповідно до п.п. 2.1.1.12.10. договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.
Зі змісту позову вбачається, що в редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019 року згідно до п. 2.1.1.2.12. сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки "Універсальна"; 84,0% - для картки "Універсальна голд".
Разом з тим, як вбачається з розрахунку заборгованості, позичальник належним чином своїх зобов'язань за договором не виконала, у зв'язку з чим у неї станом на 16 грудня 2020 року становить 15340,11 грн. та складається з наступного: 14382,82 грн. - заборгованість за тілом кредиту в тому числі за простроченим тілом кредиту; 957,29 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит в порядку ст. 625 ЦК України (а/с 11-19).
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували поданий позивачем розрахунок заборгованості матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Щодо клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності суд приходить до наступного.
Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як вбачається з правових позицій, викладених в Постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року по справі №614цс14, яка була ухвалена за наслідками перегляду цивільної справи за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості, відповідно до Правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з відповіді на відзив та письмових пояснень представника позивача строк дії кредитної картки відповідачки було встановлено до квітня 2018 року.
З довідки про надання ОСОБА_1 кредитних карток вбачається, що вона отримувала декілька карток, строк дії останньої з яких до квітня 2018 року.
Враховуючи наведене, суд вважає доведеним, що строк дії кредитної картки відповідачки був встановлений до квітня 2018 року, що є початком перебігу строку позовної давності, позивач звернувся з даним позовом до суду 26 січня 2021 року, тобто, в межах строку позовної давності.
Таким чином, з урахуванням заявлених позовних вимог, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню вище вказана заборгованість.
У відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідачки на користь позивача підлягають стягнення понесенні останнім судові витрати, оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі та доказів наявності підстав для звільнення відповідачки від сплати судового збору матеріали справи не містять.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 536, 549, 550, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» (код ЄДРПОУ 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 27.11.2013 року, яка станом на 16 грудня 2020 року становить 14382 грн. 82 коп.(чотирнадцять тисяч триста вісімдесят дві грн.82 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м.Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці Н. В. Піхало