Справа № 185/2201/22
Провадження № 2/185/2069/22
13 квітня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М. з участю секретаря судового засідання Таран Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві,
28 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві.
09 березня 2022 року здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Позивач посилається на те, що більше 23 років він працював у шкідливих умовах на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», отримав професійні захворювання, які призвели до встановлення втрати професійної працездатності у сукупному розмірі 65 відсотків та третьої групи інвалідності. Позивач вважає, що саме з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров'я.
Позивач просить стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві 117 000 грн без урахування утримань з цієї суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору.
Позовна заява містить клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
11 березня 2022 року було відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
30 березня 2022 року надійшла заява представника відповідача ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
На думку представника відповідача справа є складною та потребує розгляду у порядку загального позовного провадження, у зв'язку з необхідністю визнання обов'язковою явки позивача у судове засідання, витребування у позивача розрахунку розміру зазначеної у позові грошової вимоги та підтверджуючих документів, призначення судово-психологічної експертизи для вирішення питання встановлення факту заподіяння моральної шкоди та її розміру, залучення до участі у справі як третьої особи Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області.
Як передбачено частинами 4, 5 статті 277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є зокрема з'ясування заперечень проти позовних вимог, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті.
Представник відповідача посилається на те, що проведення підготовчого засідання необхідно для вирішення питання про витребування у позивача розрахунку позовних вимог та письмових доказів, що підтверджують розмір заявленої грошової вимоги.
За змістом статей 81, 83 ЦПК України, позивач зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Позивачем додані до позовної заяви письмові докази, що підтверджують обставини, на які він посилається у позовній заяві, а саме його роботу на підприємстві відповідача у шкідливих умовах, встановлення йому висновком МСЕК третьої групи інвалідності та втрати професійної працездатності внаслідок професійних захворювань.
Відповідачем не обґрунтовано необхідність витребування додаткових доказів для повного та всебічного розгляду справи. Надання позивачем розрахунку розміру моральної шкоди не є обов'язковим, оскільки за змістом статті 23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням обставин справи.
Як визначено постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 210/3177/17, право працівника на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати працездатності.
Таким чином факт встановлення позивачу стійкої втрати працездатності висновком МСЕК вже є підставою для відшкодування йому моральної шкоди.
Позиція позивача по справі детально викладена у позовній заяві, зокрема позивачем зроблений докладний опис негативних змін у його житті, спричинених професійними захворюваннями. У прохальній частині позовної заяви позивач просить розглядати справу за наявними у справі матеріалами, тому немає необхідності викликати позивача для особистих пояснень.
Призначення по справі судово-психологічної експертизи є недоцільним, оскільки позивачем такого клопотання не заявлено, для встановлення факту спричинення моральної шкоди та оцінки її розміру не потрібні спеціальні знання.
Також немає підстав для залучення до участі у справі як третьої особи Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, оскільки рішення суду у справі не може вплинути на права та обов'язки цього органу.
Тому суд не знаходить підстав для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
11 квітня 2022 року надійшло клопотання представника відповідача про продовження процесуального строку для подання відзиву, оскільки відповідач має інформацію про те, що позивач вже отримував відшкодування моральної шкоди з тих самих підстав, що зазначені у позовній заяві. Для отримання підтверджуючих документів відповідач звернувся з запитом до Першотравенського міського суду про видачу копій судових рішень за позовом ОСОБА_1 .
Згідно з частиною 7 статті 178 ЦПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Як передбачено частиною 2 статті 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Для надання відповідачу можливості отримати відповіді на запит стосовно наявності чи відсутності судових рішень між тими самими сторонами про той самий предмет з тих самих підстав, суд вважає за доцільне продовжити строк подання відзиву до 13 травня 2022 року включно.
Керуючись статтями 127, 274, 277 ЦПК України, суд
Залишити без задоволення заяву представника відповідача - Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Здійснювати подальший розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Продовжити строк подання відзиву до 13 травня 2022 року включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Cуддя У.М. Болдирєва