Справа № 203/920/22
Провадження № 2-а/0203/26/2022
14.03.2022 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Єдаменко С.В.,
при секретарі - Медведєвій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
встановив:
22 лютого 2022 року позивачка звернулась до суду з зазначеним адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції з вимогами скасувати постанову інспектора Департаменту патрульної поліції Курило Валентини Геннадіївни від 25 вересня 2021 року серії 1АВ № 02421723 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, якою на позивачку накладено штраф в розмірі 680,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 січня 2022 року позивачка дізналась про накладення арешту на кошти на її рахунку у зв'язку з винесенням вказаної постанови, про існування якої позивачці нічого не було відомо. В подальшому, їй стало відомо, що вказана постанова складена інспектором Курило В.Г. у зв'язку з тим, що водій транспортного засобу MAZDA CX-5 державний номер НОМЕР_1 здійснив перевищення обмеження швидкості руху на 29 км/год, чим порушив вимог п. 12.09. (б) Правил дорожнього руху. З вказаною постановою позивачка не згода, оскільки з доданих до постанови фотоматеріалів не можливо встановити номер транспортного засобу, який допустив порушення, перевірити наявність на ділянці дороги дорожніх знаків, якими встановлюється обмеження швидкості дорожнього руху (а.с. а.с. 1 - 5).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 23 лютого 2022 року позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.
В судове засідання 03 березня 2022 року учасники справи не з'явились, про причини неявки не повідомили, у зв'язку з чим розгляду справи було відкладено на 14 березня 2022 року.
В судове засідання 14 березня 2022 року учасники справи не з'явились. Позивачка в телефонному режимі повідомила про відсутність в місті Дніпро, просила розглянути справу в її відсутності на підставі наявних доказів. Приймаючи до уваги, що Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, суд приходить до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності позивачки.
Відповідач про час і місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином електронною поштою, заяв та клопотань щодо відкладення розгляду справи не надавав, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд за відсутності представника відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 286 КАС України, адміністративна справа з приводу з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії 1АВ № 02421723, винесеної 25 вересня 2021 року інспектора Департаменту патрульної поліції Курило Валентиною Геннадіївною на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у розмірі 680,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП зв'язку з тим, що 15 вересня 2021 року о 6 год. 30 хв. в м. Кривому Розі, по вул. Волгоградська, 13 вона керувала транспортним засобом MAZDA CX-5 державний номер НОМЕР_1 і допустила перевищення встановленого обмеження швидкості дорожнього руху на 29 км/год, чим порушила вимоги п. 12.09. (б) Правил дорожнього руху (а.с. 7).
Пунктом 12.9. «б» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001 року (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що водію забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 , 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
Згідно ст. 141 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з'ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.
Згідно ч. 7 ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого статтею 1322 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом п'ятнадцяти днів з дня винесення такої постанови, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 2791 цього Кодексу.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження правомірності накладення на позивачку адміністративного стягнення. З доданої до оскаржуваної постанови фото-таблиці не можливо встановити номер транспортного засобу, щодо якого складено постанову. Суд також не може перевірити, де саме було здійснено фотозйомку та які саме обмеження швидкості встановлені на відповідній ділянці дороги. Наявне в постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності посилання на сторінку в мережі Інтернету www.bdr.mvs.gov.ua на час розгляду справи не є активним та не працює, що унеможливлює для суду одержання відповідної інформації.
Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За вказаних вище обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі.
Витрати позивача у справі, які складаються зі сплаченого ним судового збору, на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, працівником якого винесено оскаржувану постанову.
На підставі викладеного те керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 9, 72-78, 139, 241 - 248, 250, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Постанову інспектора Департаменту патрульної поліції Курило Валентини Геннадіївни від 25 вересня 2021 року серії 1АВ № 02421723 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України щодо ОСОБА_1 про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП - скасувати, а провадження в адміністративній справі закрити за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати по сплати судового збору в розмірі 496 (Чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги в строк, передбачений ч. 6 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Єдаменко