Справа № 210/4229/20
Провадження № 4-с/210/15/22
іменем України
"28" лютого 2022 р. Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Літвіненко Н.А.
за участю секретаря судового засідання - Таранущенко В.С.,
у відсутність учасників процесу,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг скаргу представника скаржника Кіщак Анни Андріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність державного виконавця Металургійного відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) Качан Катерини Миколаївни,-
До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Кіщак А.А. на бездіяльність державного виконавця Металургійного відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) Качан К.М., в якій вона просить суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Металургійного відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) Качан К.М., що полягає у відмові в скасуванні арешту на пенсійний рахунок та рахунок для зарахування заробітної плати ОСОБА_1 ; зняти арешт із рахунку ОСОБА_1 відкритого в АТ «УКРСИББАНК», банківський рахунок НОМЕР_1 призначеного для зарахування заробітної плати накладений на підставі постанови державного виконавця Металургійного відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Качан Катерини Миколаївни від 05.01.2022 р. в рамках виконавчого провадження №68045746; зняти арешт із рахунку ОСОБА_1 відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», банківський рахунок НОМЕР_2 призначеного для зарахування пенсійних виплат накладений на підставі постанови державного виконавця Металургійного відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Качан Катерини Миколаївни від 05.01.2022 р. в рамках виконавчого провадження №68045746.
Скаргу обґрунтовано тим, що в провадженні державного виконавця Металургійного відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Качан К.М. перебуває на виконанні виконавче провадження №68045746 про стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 . В рамках даного виконавчого провадження на рахунки ОСОБА_1 було накладено арешт згідно постанови державного виконавця Металургійного відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Качан К.М. від 05.01.2022 р.
Зокрема, арешт згідно постанови державного виконавця був накладений на рахунок НОМЕР_1 , рахунок зі спеціальним режимом використання, а саме зарплатно-картковий рахунок, та рахунок НОМЕР_2 рахунок зі спеціальним режимом використання, а саме пенсійний рахунок на який боржник отримує пенсійні виплати, що вбачається з довідок наданих в додатках.
24.01.2022 року адвокат в інтересах ОСОБА_1 звернулася з заявою про зняття арешту з вищевказаних рахунків, на яку 10.02.2022 року державним виконавцем Металургійного відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Качан Катериною Миколаївною було надано відповідь, про те що рахунки на які було накладено арешт не відносяться до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на яких заборонено законом.
Тому, адвокат вимушений звернутись до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця адже після його заяви про зняття арешту з рахунків такий арешт мав бути знятий, але державний виконавець нічого не зробив та відмовив йому.
Ухвалою суду від 17 лютого 2022 року прийнято до розгляду скаргу та призначено до судового розгляду.
В судове засідання сторони не з'явилися заяв про перенесення розгляду справи не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Судом встановлено, що рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.06.2021 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, позов ОСОБА_2 задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 160000,00 гривень.
Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати 1600 гривень.
На виконання вказаного рішення суду, державним виконавцем Металургійного відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Качан К.М. 05.01.2022 року було відкрито виконавче провадження № 68045746, про що свідчить відповідна постанова державного виконавця.
Крім того, 05.01.2022 року державним виконавцем, в рамках виконавчого провадження №68045746, винесено постанову про арешт коштів боржника - ОСОБА_1 із застереженням щодо накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення на які заборонено законом та які належать боржнику.
Відповідно до довідки від 12.01.2022 року №1902, виданої начальником відділення №301 АТ «УКРСИББАНК», ОСОБА_1 має відкритий зарплатний картковий рахунок НОМЕР_1 .
Крім того, відповідно до довідки ТОВ «ВЕКТОР У» від 20.01.2022 року №20/01-2022, ОСОБА_1 в АТ «УКРСИББАНК» відкритий зарплатний картковий рахунок № НОМЕР_1 . Заробітна плата та всі інші виплати зараховуються на вищевказаний рахунок.
Згідно з Довідкою АТ КБ «Приватбанк» від 10.01.2022 року ОСОБА_1 має в АТ КБ «Приватбанк» картку НОМЕР_3 ( НОМЕР_2 ), на яку отримує пенсійні виплати. Також, на вказану картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ).
24.01.2022 року в інтересах ОСОБА_1 адвокат Кіщак А.А. звернулася до Металургійного відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про зняття арешту з рахунків ОСОБА_1
10.02.2022 року за вих.. №12714 Металургійним відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції адвокату Кіщак А.А. надано відповідь відповідно до якої арешт з коштів боржника буде знято після надходження на рахунок органу державної виконавчої служби суми коштів необхідної для задоволення вимог стягувача, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження.
Крім того, адвокату Кіщак А.А. державним виконавцем були роз'ясненні причини у зв'язку з чим арешт з коштів боржника не може бути знятий, зокрема, такими причинами є те, що надані банківськими установами довідки не підтверджують те, що рахунки мають спеціальний режим використання, на зазначені рахунки, окрім заробітної плати можуть бути перераховані будь-які інші кошти (виплати, перекази). Банківській установи, отримавши постанову виконавця про арешт коштів, не визначили, що рахунок має спеціальний режим використання, та не повернули постанову без виконання, що було б підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Компетенція (юрисдикція) судів щодо розгляду таких справ визначається процесуальними законами.
Так, оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби має відбуватися згідно зі ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно зі статтею 3 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Частиною першою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Статтею 56 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу.
Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі N 6-535цс15.
Велика Палата Верховного Суду від зазначеного висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах не відступала.
З установлених судом обставин вбачається, що рахунки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу.
Крім того, як зазначено в довідках роботодавця та банку на вказані рахунки може бути зарахована не тільки заробітна плата, пенсія, а й всі інші виплати (перекази).
Зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Таких же висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі N 905/361/19 (провадження N 12-28гс20).
Отже, арешт на рахунки боржника не унеможливлює отримання заробітної плати ним, за його бажанням, готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу), а тому висновок представника скаржника про те, що накладення арешту на грошові кошти боржника порушує його право на отримання заробітної плати є необґрунтованим.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог та правомірність дій державного виконавця щодо відмови у знятті арешту з коштів боржника ОСОБА_1 .
Згідно абзаців першого та другого пункту 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК.
Виходячи зі змісту статті 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України,-
В задоволенні скарги ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність державного виконавця Металургійного відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) Качан Катерини Миколаївни - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Н. А. Літвіненко