13 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 826/27444/15
адміністративне провадження № К/9901/18652/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №826/27444/15
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2018 року (суд у складі головуючого судді - Васильченко І.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Парінова А.Б.),
Короткий зміст позовних вимог
1. 18 грудня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просили:
- визнати неправомірними дії працівників Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 10.12.2015 щодо демонтажу гаражу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;
- скасувати припис Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.10.2015 № 1513880 та доручення Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.12.2015 №477/12-15.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення встановленого порядку демонтував його власність без попередження та повідомлення.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Визнано дії працівників Комунального підприємства Київблагоустрій щодо проведення 10.12.2015 року демонтажу гаражу за адресою АДРЕСА_1 протиправними.
Скасовано припис Комунального підприємства Київблагоустрій від 29.10.2015 р. № 1513880 та доручення Комунального підприємства Київблагоустрій від 04.12.2015 р. № 477/12-15 щодо демонтажу гаражу за адресою АДРЕСА_1 .
4. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що відповідачем не дотримано порядок демонтажу малих архітектурних форм, який закріплений Правилами благоустрою міста Києва, зокрема гаражу по АДРЕСА_1 , що належить позивачам на праві власності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення. У задоволенні позову відмовити повністю.
6. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуваний припис не встановлює факту самовільного розміщення гаражу, а складається інспектором на виконання його обов'язків для з'ясування наявності чи відсутності документів дозвільного характеру.
Касатор стверджує, що припис відповідача не є рішенням про демонтаж гаражу, внаслідок чого висновки судів про його протиправність є помилковим.
Відповідач також зазначив, що він не може давати оцінку наявності чи відсутності у особи документів дозвільного характеру. Такі повноваження делеговані Київською міською радою третій особі у справі, якою й приймалось спірне доручення про демонтаж.
7. Верховний Суд ухвалою від 11 липня 2019 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
8. Позивачі відзиву на касаційну скаргу не надавали.
9. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками об'єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 721619280000, збірно-розбірного гаражу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та свідоцтва про право на спадщину за законом.
10. Відповідно до технічного паспорту, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації від 16.06.2013, гараж фактично знаходиться на схилі АДРЕСА_2 біля існуючих гаражів ГБК «Явір», розташованого за адресою АДРЕСА_2 та напроти гаражів ГБК «Обгарбуд», розташованого за адресою АДРЕСА_3, площею 20.6 кв.м.
11. 10.12.2015 працівниками Комунального підприємства «Київблагоустрій» на підставі доручення № 477/12-15 від 04.12.2015 та припису № 1513880 від 29.10.2015 відповідача проведено демонтаж гаражу по АДРЕСА_2 біля КБК «Явір», що підтверджено актом відповідача від 10.12.2015 № б/н.
12. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
13. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
14. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
15. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
16. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
17. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону України від 15.01.1999 №401-XIV «Про столицю України - місто-герой Київ» у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об'єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначені Законом України від 06.09.2005 року № 2807-ІV «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон № 2807-ІV), норми якого також спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
Частиною першою статті 1 Закону № 2807-IV благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. В той же час, заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.
Відповідно до частин першої, третьої статті 34, пункту 2 частини першої статті 10, частини першої статті 40 Закону № 2807-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Затвердження правил благоустрою територій населених пунктів належить до повноважень сільських, селищних і міських рад.
Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 затверджено Правила благоустрою міста Києва, якими визначено правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста Києва, та які спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини (далі - Правила).
Відповідно до п. 13.1.1 Правил розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 № 198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року N 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за N 1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
За приписами пункту 13.2.3. Правил благоустрою міста Києва самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об'єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об'єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.
Відповідно до пункту 20.2.11 Правил у разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП «Київблагоустрій» самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об'єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення)), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об'єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу XIII цих Правил.
Згідно з п. 20.2.1 Правил якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов'язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об'єктів благоустрою.
У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.
Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений.
У разі відмови особи отримати припис в графі «Припис одержав» робиться про це запис.
Одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності).
Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.
Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами в разі відсутності відповідних дозвільних документів.
Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовано касатором, що оскаржуваний позивачами припис винесений посадовою особою КП «Київблагоустрій» без проведення жодної перевірки та/або будь-якого іншого заходу нагляду (контролю), що є порушенням зазначених вище норм.
Згідно з підпунктом 13.2.3 пункту 13.2 розділу ХІІІ Правил самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об'єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об'єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об'єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.
У разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж у строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у пп. 13.3.3 п. 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.
Рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди (далі - ТС) торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).
Таким чином, у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) ТС, у тому числі ТС торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, уповноважені особи Департаменту, структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП «Київблагоустрій» вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу ТС.
Якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення) ТС не здійснили демонтаж в строки, зазначені у приписі, Департамент, районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної ТС.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2020 року у справі №640/3764/19.
Суди попередніх інстанцій встановили, що підставою для видачі доручення 064/к-402 від 04.12.2015 щодо проведення демонтажу гаражу позивачів стало Депутатське звернення депутата Київської міської ради Кутняка С.В .
У вказаному зверненні депутат просив розглянути питання щодо демонтажу самочинно побудованого гаражу від 01.10.2015 з проханням вжити заходів з метою демонтажу незаконного (самочинного збудованого) гаражного приміщення, що загрожує життю пішоходів через аварійний стан та заважає їх нормальному пересуванню, розміщене по закінченні АДРЕСА_2 де розташовані в'їзди до гаражних кооперативів Явір (АДРЕСА_2) Обгарбуд та починається нова пішохідна доріжка до метро Сирець.
Суди також встановили, що Приписом № 1513880 від 29.10.2015 на підставі Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 р. № 1051/1051, позивачів було зобов'язано усунути порушення шляхом надання проектно-технічної документації та документів, що підтверджують право власності на гараж.
Вкааний припис був прикріплений на гараж до відома власника.
Знайшовши на гаражі зазначений припис, позивач звернулась із листом до директора Департаменту КП Київблагоустрій, в якому зазначала, що є законним власником цього гаража.
На підтвердження права власності надала наступні документи: реєстраційне посвідчення від 27.09.1999; черговий кадастровий план; схема розміщення гаража; акта здачі-приймання технічної документації; інформаційна довідка за підписом начальника Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності; Витяг з Державного реєстру № 4361150 від 10.09.2015.
Копії вказаних документів було подано позивачем до КП Київблагоустрій та отримано останнім, про що свідчить відмітка штемпелю на заяві від 02.11.2015 р. вх. № 064/к-402.
Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища повідомив позивачку про те, що інформацію стосовно її пояснень внесено до електронної бази КП Благоустрій.
Судами попередніх інстанцій досліджено документи, які надані позивачами, зокрема:
копії договорів на право користування земельною ділянкою від 07.06.1993 р., від 03.04.1997 р., відповідно до яких в оренду передається земельна ділянка на праві короткострокової оренди для розміщення збірно-розбірного гаража на схилі АДРЕСА_2 біля існуючих гаражів;
кошторис (довідку про землевідведення), акт здачі-приймання технічної документації;
черговий кадастровий план;
черговий реєстр земельних ділянок;
довідку Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно про показники об'єкта нерухомого майна ГЖ-2013 № 1869 від 05.09.2013 р. (виданої для оформлення спадщини);
довідку Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно ГЖ-2013 № 819 від 13.05.2013;
схему розташування гаража;
свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 6-516 та № 6-517, відповідно до яких позивачі є спадкоємцями 1/3 часток гаражу;
технічний паспорт, виготовлений Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно на збірно-розбірний гараж.
Дослідивши вказані вище документи, суди дійшли висновків про відсутність підстав стверджувати, що спірний гараж є незаконним самочинним будівництвом, оскільки позивачами належним чином доведено право власності на вказаний об'єкт нерухомості.
З огляду на те, що вказані документи були надані відповідачу, суди дійшли правильного висновку, що працівниками КП Благоустрій неправомірно проведено демонтаж гаража, який належить на праві власності позивачам.
Доводи касатора, що розміщення гаражу відбулося за відсутності дозвільної документації, колегія суддів вважає безпідставиними, оскільки, як встановлено судами, спірний гараж був встановлений ОСОБА_4 на підставі розпорядження представника президента України Шевченківської районної державної адміністрації у м.Києві від 26.05.1993 р. № 462 «Про дозвіл на встановлення металевого збірно-розбірного гаражу» та в подальшому успадкований позивачами. Право власності оформлено у встановленому порядку.
Решта доводів касатора не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.
18. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
19. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
20. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
21. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Касаційну скаргу Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року по справі №826/27444/15 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Г.Стрелець
Судді С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій