13 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 809/1046/17
адміністративне провадження № К/9901/49571/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 (суддя - Біньковська Н.В.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 (судді - Нос С.П., Кухтей Р.В., Яворський І.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності незаконною, встановив:
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати незаконною бездіяльність управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області щодо не складання за результатами проведеної 14.03.2017 позапланової перевірки припису про усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 при самочинному будівництві будинку житлово-комерційного призначення АДРЕСА_1 .
В березні 2017 року позивач разом із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 звернулися до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області із скаргою щодо порушення підприємцем ОСОБА_2 вимог будівельних норм при проведенні будівництва будинку житлово-комерційного призначення на АДРЕСА_1 , поряд із будинком позивача, в якій просили провести відповідну перевірку та повідомити про її результати.
14.03.2017 відповідачем, відповідно до поданої скарги, на підставі наказу про проведення перевірки від 06.03.2017 №151- П та згідно направлення на здійснення позапланової перевірки від 06.03.2017 №177 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої складено акт.
Згідно акту позапланової перевірки від 14.03.2017 відповідачем встановлено, що замовник на об'єкті відсутній. На час перевірки експлуатується приміщення другого поверху без декларації про готовність об'єкта до експлуатації. ДБН В.2.5.-20-2001 - заблоковано доступ до ділянки газопроводу; -ДБН В. 1.2.-12-2008 - будівництво в умовах ущільненої забудови, виникнення снігових наметів на дахах існуючих будівель; ДБН В. 1.1.7-2002 «Захист від пожежі», не використано вогнестійкі скління віконних прорізів; ДБН В.2.5-67:2013 - "Опалення, вентиляція та кондиціонування" димохідна та вентиляційна труби житлового будинку №44/2 опинилися в зоні вітрового підпору» (а.с.54)
24.03.2017 листом позивачу надано відповідь щодо розгляду її скарги.
Разом з тим, будь-яких рішень, прийнятих відповідачем за наслідками проведеної у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 14.04.2017 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема припису про усунення виявлених порушень, відповідачем не приймалось.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернулась до суду з цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог покликалась на те, що відповідачем безпідставно не вжито заходи державного архітектурно-будівельного контролю за результатами розгляду скарги в спосіб, що передбачений Порядком здійснення державно-архітектурного контролю, що виразилось у не складанні за результатами проведеної позапланової перевірки припису про усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 при самочинному будівництві будинку житлово-комерційного призначення АДРЕСА_1 .
Постановою Івано-Франківського Окружного адміністративного суду від26.10.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018, позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області щодо не складання припису за результатами перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил при будівництві будинку по АДРЕСА_1 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , проведеної 14.03.2017.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до Порядку №553, в редакції станом на виникнення спірних правовідносин, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідач, крім акта перевірки, повинен був скласти протокол разом з приписом усунення виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Водночас вказаного відповідачем зроблено не було чим допущено протиправну бездіяльність.
Крім того, суди дійшли висновку, що зазначений Порядок не встановлює заборони на проведення перевірки за відсутності суб'єкта містобудування або його законного представника, а тому провівши перевірку та встановивши за наслідками її проведення ряд порушень законодавства, відповідач допустив протиправну бездіяльність не прийнявши відповідних рішень за встановленими в акті перевірки порушеннями.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обгрунтування касаційної скарги відповідач поклиється на те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Зокрема, покликається на те, що скласти протокол та припис не вбачалось за можливе, оскільки під час перевірки особа, щодо якої така проводилась - ФОП ОСОБА_2 була відсутня.
Також покликається на те, що факт експлуатації ФОП ОСОБА_2 приміщень без здачі їх в експлуатацію вже встановлювався Управлінням у 2016 році, за що підприємця було притягнуто до відповідальності постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.03.2016 №9/1009/02-43/2016.
Крім того, покликається на те, що на момент розгляду цієї справи, посадовою особою відповідача скеровано вимогу від 02.10.2017 про надання інформації та належним чином завірених документів, на виконання якої Відділом з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради повідомлено, що на підставі направлення на проведення планового (позапланового) заходу від 03.10.2017 проведено позапланову перевірку спірного об'єкта за наслідками якої складено акт. В результаті проведеної перевірки встановлено, що будівельні роботи ФОП ОСОБА_2 не ведуться з 2013 року.
У відзиві на касаційну скаргу, позивач просила у її задоволені відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
За змістом частини першої та четвертої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI в редакції на час виникнення спірних правовідносин) Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553), цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Приписами пунктів 5,7,9 16-21 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб'єкта містобудівної діяльності або його представника. При цьому, підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
У постанові від 13.12.2021 у справі №160/9483/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що «…державний архітектурно-будівельний контроль може здійснюватися без присутності суб'єктів містобудування або їхніх представників, лише у випадку, якщо останні були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, але не прибули на об'єкт будівництва для проведення перевірки.
При цьому в законодавстві не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов'язкової передумови її проведення, однак для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої відповідач у межах підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб'єкта містобудування про її проведення.».
Як встановлено судами попередніх інстанцій, що не заперечується відповідачем, ФОП ОСОБА_2 була повідомлена про проведення позапланової перевірки.
Позапланова перевірка дотримання ФОП ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, проведена відповідачем за зверненням фізичної особи ОСОБА_1 . В ході проведеної перевірки встановлено ряд порушень містобудівного законодавства і будівельних норм, що зафіксовано у складеному за наслідками її проведення акті від 14.03.2017.
З огляду на викладене, враховуючи наведені вище норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, відповідач, крім акта перевірки, повинен був скласти протокол, та видати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис) в якому встановити строк для усунення виявлених порушень. Водночас вказаного відповідачем зроблено не було.
Посилання відповідача на відсутність під час перевірки суб'єкта містобудування, відносно якого така проводилась, як на неможливість складення протоколу та видання відповідного припису, є безпідставним, оскільки відповідно до законодавчо визначеного порядку проведення перевірок відсутність належно повідомленого про проведення позапланового заходу суб'єкта містобудування, не є перешкодою для його проведення. В свою чергу, складені за наслідками проведеної перевірки документи, у разі відсутності під час її проведення належно повідомленого суб'єкта господарювання, в силу приписів п. 22 Порядку №553, підлягали направленню йому рекомендованим листом з повідомленням.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку що відповідачем безпідставно не вжито заходи державного архітектурно-будівельного контролю за результатами розгляду скарги в спосіб, що передбачений Порядком здійснення державно-архітектурного контролю, що виразилось у не складанні за результатами проведеної позапланової перевірки припису про усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та прийняли рішення про задоволення позовних вимог.
Покликання відповідача в обгрунтування касаційної скарги на те, що у 2016 році ФОП ОСОБА_2 уже притягалась до відповідальності за експлуатацію приміщень без введення їх в експлуатацію, а також на факт проведення в жовтні 2017 року нової перевірки спірного об'єкта, є безпідставним, оскільки такі обставини не звільняють відповідача від належного оформлення результатів проведеної перевірки та за наявності підстав вжиття заходів державного архітектурно-будівельного контролю.
Інші доводи касаційної скарги також не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, а їх зміст зводиться до переоцінки доказів, що, в силу положень частини другої статті 341 КАС України, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Керуючись статтями 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд,
Касаційну скаргу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук