13 квітня 2022 року
Київ
справа №380/5709/20
адміністративне провадження №К/990/8351/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2022 у справі № 380/5709/20 за позовом Державного реєстратора Мостиської районної державної адміністрації Львівської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державне підприємство Національні інформаційні системи, Департамент нотаріату та державної реєстрації про визнання протиправним і скасування наказу, -
Державний реєстратор Мостиської районної державної адміністрації Львівської області ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 03.07.2020 № 2285/5 Про задоволення скарги .
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2022 скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.07.2021, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 03.07.2020 №2285/5 Про задоволення скарги в частині:
п.1. Скаргу Головного управління ДПС у Львівській області від 28.05.2020 задовольнити у повному обсязі.
П.3. Анулювати державному реєстратору Мостиської районної державної адміністрації Львівської області ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань
П.5. Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство Національні інформаційні системи .
В решті позовних вимог провадження у справі закрито.
Вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2022, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 залишити без змін.
При вивченні матеріалів касаційної скарги, суд встановив, що касаційна скарга не відповідає вимогам статей 328, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень , зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Так, у касаційній скарзі є посилання на підстави оскарження судового рішення, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, проте, належного їх обґрунтування заявником не викладено, а аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, з посиланням на неповне з'ясування обставин справи та зібраним по справі доказам судом апеляційної інстанцій.
Так, у касаційній скарзі заявник, вказує, що згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 29.04.2020 у справі №826/15358/17, певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Водночас, як було зазначено вище, наведені аргументи не є належним викладенням підстави касаційного оскарження, на яку посилається заявник, через те, що не відображають обставин застосування конкретної норми права без урахування висновку щодо застосування такої норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, а фактично зводяться до аргументів про необхідність переоцінки доказів у справі.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставинами, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхиленні ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенню пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, позаяк в ній не зазначено та не визначено підстав (підстави), передбачених статтею 328 КАС України.
Наслідком відсутності зазначення у касаційній скарзі підстав, визначених частиною четвертої статті 328 КАС України є залишення такої скарги без руху.
Отже, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме - викласти належне обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга з визначенням передбачених статтею 328 КАС України підстав.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без руху .
Надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі неусунення зазначених недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк, скарга буде повернута заявнику.
Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя С.Г. Стеценко
Суддя Т.Г. Стрелець