13 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 440/2019/20
адміністративне провадження № К/990/7023/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі №440/2019/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила:
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Крюківського району департаменту соціального захисту населення з питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області повернути на особовий рахунок кошти раніше наданої ОСОБА_1 субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива за період з 01.12.2015 - 30.04.2018 розміром 23029,10 грн., які були забрані рішенням Управління соціального захисту населення Крюківського району №11129 від 02.07.2018, що було визнано протиправним та скасовано рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2018, шляхом прийняття відповідного рішення;
- стягнути з Управління соціального захисту населення Крюківського району департаменту соціального захисту населення з питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області моральну шкоду у розмірі 50000,00 гривень.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено частково: зобов'язано Управління соціального захисту населення Крюківського району департаменту соціального захисту населення з питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області прийняти рішення відносно звернення ОСОБА_1 щодо повернення на її особовий рахунок коштів раніше наданої субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива за період з 01.12.2015 - 30.04.2018, в сумі 23029,10 грн., з урахуванням висновків суду.
В інший частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто апелянту у відповідності до вимог пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Не погодившись з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, ухвалити рішення, яким задовольнити позовну вимогу про стягнення моральної шкоди.
Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження у справі, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про наступне.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Отже, законодавцем визначено, що особа може скористатись правом на касаційне оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України.
Водночас, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Оскаржуючи судове рішення про повернення апеляційної скарги, заявник не зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, зводяться до посилань на підстави непогодження з оскаржуваною ухвалою суду апеляційної інстанції щодо встановлених обставин справи та застосування нормативно-правових актів.
Суд наголошує, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Таким чином, аналіз ухваленого у цій справі судового рішення і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі № 440/2019/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя С.Г. Стеценко
Суддя Т.Г. Стрелець