13 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 520/5719/21
адміністративне провадження № К/990/7140/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021 у справі № 520/5719/21 за позовом ОСОБА_1 до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі житлової комісії Харківського прикордонного гарнізону про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У 2021 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі житлової комісії Харківського прикордонного гарнізону (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене протоколом засідання житлової комісії Харківського прикордонного загону №1 від 28.01.2021, в частині відмови позивачу та членам його сім'ї у виплаті грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, як особам, які перебувають у списку осіб, що потребують поліпшення житлових умов по Харківському прикордонному загоні;
- зобов'язати відвідача призначити та виплатити позивачу, та членам його сім'ї грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення у відповідності до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №728.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021, позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення оформлене протоколом засідання житлової комісії відповідача, в частині відмови позивачу та членам його сім'ї у виплаті грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, які перебувають в черзі на держання житлових приміщень у Харківському прикордонному гарнізоні;
- зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивача щодо призначення йому грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення у відповідності до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №728, з урахуванням висновків суду;
- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
22.02.2022 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій скаржник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.
У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, право на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.
Отже касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню .
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021 у справі № 520/5719/21 за позовом ОСОБА_1 до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України в особі житлової комісії Харківського прикордонного гарнізону про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: О.П. Стародуб
В.М. Шарапа