13 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 210/4185/16-а
адміністративне провадження № К/990/6097/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Ткаченка Євгенія Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року в адміністративній справі № 210/4185/16-а за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у особі начальника Управління з питань реєстрації виконкому Криворізької міської ради Заклецької Тамари, Виконавчого комітету Криворізької міської ради, третя особа: Житлово-будівельний кооператив "Восток-24" про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у особі начальника Управління з питань реєстрації виконкому Криворізької міської ради Заклецької Тамари, Виконавчого комітету Криворізької міської ради, третя особа: Житлово-будівельний кооператив "Восток-24", в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
- визнати протиправним рішення державного реєстратора від 30.05.2005 р. номер запису: 12271200000002763 про державну реєстрацію юридичної особи ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "ВОСТОК-24" , ідентифікаційний код юридичної особи 21909683;
- зобов'язати суб'єкт державної реєстрації Виконавчий комітет Криворізької міської ради внести в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про припинення юридичної особи ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "ВОСТОК-24" , ідентифікаційний код юридичної особи 21909683.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції, Ткаченко Євгеній Валерійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року в адміністративній справі № 210/4185/16-а та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 квітня 2022 року касаційну скаргу Ткаченка Євгенія Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року в адміністративній справі № 210/4185/16-а повернуто особі, яка її подала.
14 лютого 2022 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від Ткаченка Євгенія Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року в адміністративній справі № 210/4185/16-а та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
При цьому касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судом першої та апеляційної інстанції ухвалено судові рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Ткаченка Євгенія Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року в адміністративній справі № 210/4185/16-а - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяТ.Г. Стрелець