13 квітня 2022 року
м. Київ
справа №0540/6069/18-а
адміністративне провадження № К/9901/9013/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 0540/6069/18-а
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2019 року (ухвалену у складі колегії суддів: судді доповідача Геращенка І.В., суддів: Міронової Г.М., Ястребової Л.В.)
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач), в якому просив:
- зобов'язати щомісячно з 01.01.2016 року здійснювати перерахунок та виплату пенсії в розмірі 55 % відповідних сум грошового забезпечення.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що у зв'язку з внесенням змін Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 № 900-VIII (далі - Закон № 900-VIII) до статті 63 Закону №2262-XII у нього виникло право на перерахунок пенсії з 01.01.2016 у розмірі 55 % грошового забезпечення на підставі статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ) та статті 77 Закону України «Про національну поліцію», оскільки його звільнено через хворобу. Втім відповідачем відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
2. 17 жовтня 2018 року Донецький окружний адміністративний суд вирішив позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 55 % відповідних сум грошового забезпечення з 01 червня 2017 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 352,40 грн (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок).
3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» у позивача виникло право на перерахунок пенсії у розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення (з урахуванням додаткових 5 %, у зв'язку зі звільненням через хворобу).
Таких висновків суд дійшов з огляду на те, що спірні правовідносини регулюються Законом України "Про Національну поліцію" яким чітко передбачені підстави звільнення поліцейських і такого визначення як звільнення у відставку за станом здоров'я цей Закон не містить.
Також суд зазначив, що юридично визначальним у даних правовідносинах є захворювання позивача, яке спричинило подальшу непридатність останнього до проходження служби, що було установлено та зафіксовано у свідоцтві про хворобу від 01.12.2008 року № 365. Хоча формулювання "непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час" і містить розбіжність із формулюванням, викладеним у пункті 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - "непридатність до служби в поліції", однак, наявність такої розбіжності жодним чином не спростовує самого факту непридатності позивача до подальшої служби через хворобу.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
4. 11 березня 2019 року Другий апеляційний адміністративний суд вирішив апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - задовольнити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 0540/6069/18-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
5. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що позивача звільнено зі служби в органах внутрішніх справ в запас через хворобу відповідно до п. 64 «б» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженому постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114), а не у відставку через хворобу, як встановлено п. 65 «б» Положення № 114.
6. 01 квітня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2019 року та залишити в силі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не застосувавши до спірних правовідносин положень статті 13 Закон № 2262-ХІІ (в редакції, що діяла на час таких правовідносин) допустив звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод позивача.
Також позивачем наведені підстави з яких суд першої інстанції задовольнив позов.
7. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 квітня 2019 року визначено склад колегії суддів: Анцупова Т.О. (головуючий суддя), Стародуб О.П., Кравчук В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2019 року у справі № 0540/6069/18-а.
08 квітня 2019 року до Верховного Суду надійшли доповнення до касаційної скарги, відповідно до яких позивач вважає, що відповідачем подано апеляційну скаргу з пропуском встановленого на це строку.
22 квітня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив у якому ГУ ПФУ в Донецькій області просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 25.06.2019 № 836/0/78-19, у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О., що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 квітня 2022 року прийнято до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 13 квітня 2022 року.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, згідно свідоцтва про хворобу № 365 від 1 грудня 2008 року, виданого Військово-лікарською комісією Донецької області, позивач непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
Наказом Головного управління МВС України в Донецькій області № 541 о/с від 25.12.2008 року ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас через хворобу відповідно до п. 64 «б» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серія НОМЕР_2 позивачеві призначено пенсію за вислугу років.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області з 01.01.2009 року як отримувач пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова КМУ № 103) ОСОБА_1 перераховано розмір пенсії, на підставі довідки Головного управління МВС України в Донецькій області від 13.03.2018 року № 7209лк та визначено її у розмірі - 50% від грошового забезпечення, оскільки позивача звільнено у запас за станом здоров'я із вислугою років 19 років 06 місяців 03 дні, пільгова - 20 років 02 місяці 05 днів.
ГУ ПФУ в Донецькій області в листі від 21.06.2018 року повідомило ОСОБА_1 про відмову в перерахунку пенсії відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 55 % відповідних сум грошового забезпечення, у зв'язку тим, що його звільнено у запас через хворобу, а не у відставку .
Не погодившись зі встановленням розміру пенсії (50 % від грошового забезпечення) позивач звернувся до суду з даним позовом.
9. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
Приписами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
10. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 23-1 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року за №565-ХІІ (чинного на час призначення позивачу пенсії) пенсійне забезпечення працівників міліції після звільнення їх зі служби в органах внутрішніх справ здійснюється в порядку та на умовах, встановлених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
За приписами п. "а" статті 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у п. "б" - "д" ст. 1-2 цього Закону, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у ч. 3 ст. 5 цього Закону.
Пунктом "а" частини першої статті 13 Закону №2262-XII (в редакції на час призначення пенсії позивачу) визначено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (п. "а" ст. 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (ст.43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції на час виникнення спірних відносин) звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється: а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
Згідно пункту 62 Положення № 114 (в редакції чинній на момент призначення пенсії) звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться:
а) у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби;
б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
За змістом підпункту "б" пункту 64 Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії.
Натомість відповідно до підпункту "б" пункту 65 Положення № 114 особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби за рішенням військово-лікарської комісії, винесеним до звільнення особи із служби.
11. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що звільнення зі служби в запас і у відставку є різними формами звільнення та пов'язані з настанням різних обставин.
Звільнення у запас через хворобу здійснюється у випадку недосягнення особою віку, встановленого Законом № 2232-XII для перебування у запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я непридатні до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатні 2-го ступеня). Натомість звільнення у відставку через хворобу здійснюється щодо осіб, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу Головного управління МВС України в Донецькій області № 541 о/с від 25.12.2008 року ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас через хворобу відповідно до п. 64 «б» Положення КМУ № 114.
13. Враховуючи положення пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 2262-XII (чинної на час призначення позивачу пенсії), колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивачу, який звільнений в запас, вірно встановлено пенсію у розмірі 50 % відповідних сум грошового забезпечення, оскільки розмір 55 % грошового забезпечення при обрахуванні пенсії застосовується для осіб, які звільнені у відставку за віком або за станом здоров'я.
14. Крім того, за правилами статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції Закону від 23.12.2015 № 900-VIII) пенсії перераховують у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Водночас з 01 січня 2016 року не відбулось підвищення чи ведення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" внесено зміни в пункт "а" статті 13 Закону № 2262-XII та розширено коло осіб, яким призначається пенсія на підставі пункту "а" частини першої статті 13 цього Закону за рахунок осіб, звільнених зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Як вже зазначалось, позивач звільнений у запас за пунктом 64 "б" (через хворобу) 25.12.2008 року, службу в поліції не проходив, а отже, норма статті 13, яка набрала чинності з 07.11.2015 на позивача не розповсюджується.
З огляду на зазначене передбачені статтею 63 Закону №2262-XII підстави для перерахунку раніше призначених пенсій не настали».
15. Такі висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 05 лютого 2021 року у справі № 1.380.2019.000262 та від 11 березня 2021 року у справі № 1.380.2019.002722.
16. Стосовно доводів позивача щодо пропуску відповідачем строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що вони не заслуговують на увагу при вирішенні справи, оскільки відкриваючи апеляційне провадження суд з'ясовує, крім іншого, питання дотримання скаржником строку на звернення з апеляційною скаргою. Також колегія суддів Верховного Суду зазначає, що суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження.
17. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в ньому повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2019 року у справі № 0540/6069/18-а - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Г. Стрелець
Судді С. Г. Стеценко
Л. В. Тацій