11 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 640/18483/20
адміністративне провадження № К/990/4272/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №640/18483/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2020 адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №640/18483/20 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Державної податкової служби у Київській області 28.01.2022, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з'ясовані такі обставини.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної податкової служби у Київській області звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2021 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено п'ятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків.
Апелянтом подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтовано тим, що відповідачем вживаються всі належні та необхідні заходи для сплати судового збору у цій справі, але процедура отримання відповідних коштів потребує додаткового часу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2021 задоволено клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та надано п'ятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків.
02.03.2021 до суду надійшло клопотання від апелянта, в якому він просив надати додатковий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, через неможливість виконати вимоги ухвалу суду у визначений строк або відстрочити сплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2021 відмовлено в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочення сплати судового збору, а апеляційну скаргу повернуто заявнику, оскільки недоліки апеляційної скарги не були усунуті у визначений судом строк.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної податкової служби у Київській області вдруге 14.12.2021 звернулось з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Також, відповідачем було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому останній зазначає, що вжиття активних дій, спрямованих на апеляційне оскарження судового рішення та подання апеляційної скарги вдруге у найкоротші строки є достатньою та поважною причиною для поновлення пропущеного строку з огляду на гарантоване міжнародним і національним законодавством право на апеляційне оскарження рішення суду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2021 апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху, оскільки наведені в клопотанні про поновлення строку підстави визнані неповажними, та у зв'язку з несплатою судового збору, та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання обґрунтованої заяви про поновлення процесуального строку та документа про сплату судового збору.
На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником подано до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору та клопотання про усунення недоліків, в якому просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що процесуальним законом не заборонено подавати апеляційну скаргу вдруге після повернення вперше поданої, а тому, зважаючи на підтвердження апелянтом своїми фактичними діями наміру подальшого оскарження судового рішення, подання апеляційної скарги вперше у межах встановлених строків та повернення її виключно з підстав несплати судового збору, останній вважає, що відсутні підстави для непоновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022 відмовлено у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги, відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі №640/18483/20.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалами від 17.12.2021 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Варто зазначити, що поновлення строку на апеляційне оскарження можливе лише за дотримання таких процесуальних формальностей, а саме: дотримання строків при первинному зверненні, повторне звернення в найкоротший термін та звернення з належно оформленою касаційною скаргою.
В такому випадку, суд апеляційної інстанції встановивши, що податковий орган вдруге звернувся з апеляційною скаргою без дотримання процесуального строку, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Крім того, у касаційній скарзі податковий орган просив суд замінити Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) його процесуальним правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797), як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України.
Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність здійснення процесуального правонаступництва та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, -
Клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області про заміну відповідача його правонаступником задовольнити.
Замінити Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) його процесуальним правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797), як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №640/18483/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова