13 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 240/4982/19
адміністративне провадження № К/990/6705/22
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г., суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2022 року у справі № 240/4982/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень, у липні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 35 рішення Міністерства оборони України про відмову йому як особі, звільненій з військової служби за контрактом, у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням йому інвалідності ІІ групи з 20.07.2018 р. внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 24.12.2018 р. №133;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити йому як особі, звільненій з військової служби за контрактом, одноразову грошову допомогу у зв'язку зі встановленням йому інвалідності ІІ групи з 20.07.2018 р. внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2018 р., відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р.№975, з урахуванням проведених виплат.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано пункт 35 рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням інвалідності ІІ групи з 20.07.2018 р. внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 24.12.2018 р. №133.
Зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 , як особі, звільненій з військової служби за контрактом, одноразову грошову допомогу у зв'язку зі встановленням йому інвалідності ІІ групи з 20.07.2018 р. внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01.01.2018 р., відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. №975, з урахуванням проведених виплат.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року касаційну скаргу Міністерства оборони України задоволено.
Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року скасовано.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року залишено в силі.
Представник Міністерства оборони України звернувся до суду першої інстанції із заявою, в якій просив вирішити питання про поворот виконання судового рішення у справі №240/4982/19.
В обґрунтування заяви зазначає, що на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду позивачу призначено одноразову грошову допомогу у розмірі 345 900,00 грн., а згідно наказу Житомирського обласного військового комісаріату від 07.10.2019 р. №408 ОСОБА_1 проведено виплату зазначеної суми. Вказує, що оскільки кошти на виконання скасованого рішення позивачу виплачено, а питання повороту виконання судового рішення Верховним Судом не вирішено, його слід вирішувати у Житомирському окружному адміністративному суді.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року, яка залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2022 року у задоволенні заяви Міністерства оборони України про поворот виконання рішення суду в адміністративній справі № 240/4982/19 - відмовлено.
21 лютого 2022 року до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах, надійшла касаційна скарга в якій відповідач просить суд скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2022 року у справі № 240/4982/19 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про поворот виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Із зазначеною правовою нормою кореспондуються пункт 7 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу (а саме щодо повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження), після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відтак, можливість касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про поворот виконання рішення суду або відмову у повороті виконання рішення, постановленої судом в порядку, передбаченому статтями 380, 381 Кодексу адміністративного судочинства України, чинним процесуальним законом не передбачена.
Враховуючи те, що у частині другій статті 328 КАС України наведений вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, оскаржувана ухвала суду першої інстанції про відмову у повороті виконання рішення суду, а також постанова суду апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, касаційному оскарженню не підлягають.
Аналогічна правова позиція щодо неможливості касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про поворот виконання рішення суду або відмову у повороті виконання рішення, постановленої судом в порядку, передбаченому статтями 380, 381 Кодексу адміністративного судочинства України, а також постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за наслідками її перегляду, висловлена в ухвалах Верховного Суду від 07 червня 2021 року у справі 560/2368/19, від 11 червня 2021 року у справі № 1940/1855/18, від 23 лютого 2021 року у справі № 140/1471/18, від 24 грудня 2021 року у справі № 240/9995/19, від 12 січня 2022 року у справі № 380/3635/20.
Згідно пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга Міністерства оборони України подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження треба відмовити.
Керуючись статтею 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2022 року у справі № 240/4982/19.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді Л. В. Тацій
С. Г. Стеценко