13 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 803/781/18
адміністративне провадження № К/9901/1707/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу 803/781/18
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року (прийняту у складі головуючого судді Каленюк Ж.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Сеника Р.П., суддів: Онишкевича Т.В., Попка Я.С.)
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) в якому просив:
- визнати протиправними дії щодо відмови у перерахуванні пенсії;
- зобов'язати провести з 01 травня 2018 року перерахунок пенсії з грошового забезпечення, до якого включені грошова винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні на підставі листа Управління Служби безпеки України у Волинській області від 05 березня 2018 року №54/16-854.
2. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ) без врахування інформацію про усі додаткові види грошового забезпечення, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, отримані ним протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення та які відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Позивач вважає, що відповідач не мав законних підстав не здійснювати перерахунок розміру пенсії у зв'язку із поданням пенсіонером довідки про додаткові види грошового забезпечення, таких як винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 31 травня 2018 року Волинський окружний адміністративний суд вирішив у задоволенні позову відмовити повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошова винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, хоч з них і сплачується єдиний внесок, проте вони не належать до щомісячних виплат та додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України, які враховуються при обчисленні розміру пенсії за Законом №2262-ХІІ, оскільки мають характер державної соціальної гарантії.
Щодо одноразової допомоги, яка виплачується при звільненні зі служби зазначено, що вона не входить до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців, до того ж на неї не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Надана позивачем довідка від 05 березня 2018 року №54/16-854 також не містить даних про те, що вказані виплати є щомісячними, натомість вказана довідка свідчить про одноразовість таких виплат.
Водночас, судом першої інстанції встановлено, що усі види щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що зазначені у грошовому атестаті СБ№0148 від 20 січня 2017 року, враховані позивачу при призначенні і обчисленні пенсії.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
4. 11 грудня 2018 року Восьмий апеляційний адміністративний суд вирішив апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у справі № 803/781/18 - залишити без змін.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, винагорода за участь в АТО не мають систематичного характеру, віднесенні законодавцем до разових додаткових видів грошового забезпечення, а тому такі не можуть враховуватись в грошове забезпечення при обчисленні пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Також суд апеляційної інстанції погодився з висновками Волинського окружного адміністративного суду, що одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії.
5. 14 січня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахуванні пенсії позивача;
- зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії з 01 травня 2018 року в розмірі, який обчислюється з грошового забезпечення, до якого включені грошова винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, на підставі листа Управління Служби безпеки України у Волинській області від 05 березня 2018 року №54/16-854;
- виплатити ОСОБА_1 заборговану частину пенсії, з урахуванням різниці, яка вже виплачена до 01 травня 2018 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом першої та апеляційної інстанції допущено порушення норм матеріального права. Позивач зазначає, що висновки зроблені в оскаржуваних судових рішеннях суперечать позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 10 березня 2015 року (21-70а15) щодо застосування у подібних правовідносинах положень статті дев'ятої та частини третьої статті 43 Закон № 2262-ХІІ. Так у справі № 21-70а15 Верховний Суд України зробив висновок, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
6. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 січня 2019 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Гімон М.М., суддів Мороз Л.Л., Кравчука В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за цією скаргою.
05 лютого 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ГУ ПФУ у Волинській області на касаційну скаргу. Відповідач просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
22 березня 2019 року до суду надійшли письмові пояснення позивача.
7. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 02 липня 2019 року, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М.М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, унаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
8. Верховний Суд ухвалою від 12 квітня 2022 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 13 квітня 2022 року.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до подання УСБУ у Волинській області від 01 лютого 2017 року №1/17 та доданих до нього документів, зокрема заяви ОСОБА_1 від 30 січня 2017 року про призначення пенсії, грошового атестату серії СБ №0148 від 20 січня 2017 року, додатку до грошового атестату позивачу з 21 січня 2017 року призначено пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Як слідує з протоколу про призначення пенсії за пенсійною справою позивача (№0302006181) від 21 січня 2017 року, ОСОБА_1 призначена пенсія у розмірі 68% грошового забезпечення. Грошове забезпечення для обчислення пенсії позивача складається із посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років у розмірі 35%, а також додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, серед них: робота з таємними виробами, носіями, документами - 15%, надбавка за спеціальне звання чи державну охорону - 70%; надбавка за особливо важливі завдання - 100%; доплата за роботу з агентурою на конфіденційній основі - 20%; надбавка за інформаційно-аналітичне забезпечення - 50%; премія - 264%. Загальна сума грошового забезпечення для обчислення пенсії становила 9643,13 грн., а основний розмір пенсії - 6557,33 грн. (68% грошового забезпечення). Крім того, позивачу було встановлено підвищення та надбавку до пенсії, відтак загальний розмір призначеної пенсії склав - 7532,58 грн.
13 квітня 2018 року позивач звернувся із письмовою заявою до ГУ ПФУ у Волинській області, в якій просив перерахувати та призначити пенсію за вислугу років з 20 січня 2017 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі, який має бути обчислений з грошового забезпечення з урахуванням допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, одноразової грошової допомоги при звільненні, що отримані позивачем протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення та з яких утримано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. До вказаної заяви позивач додав довідку УСБУ у Волинській області від 05 березня 2018 року №54/16-854 про нараховані та виплачені грошові допомоги в період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року.
За змістом довідки УСБУ у Волинській області від 05 березня 2018 року №54/16-854, яку позивач надав відповідачу для перерахування пенсії, ОСОБА_1 за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року (тобто, за 24 місяці перед місяцем звільнення) були нараховані та виплачені грошові допомоги, серед яких: допомога на оздоровлення, передбачена наказом Служби безпеки України від 23 січня 2008 року №35/ДСК, у сумі 19686,35 грн.; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, передбачена наказом Служби безпеки України від 23 січня 2008 року №35/ДСК, у сумі 2600,00 грн.; винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, передбачена наказом Центрального управління Служби безпеки України від 09 березня 2016 року №115, у сумі 26460,09 грн.
Крім того, у довідці зазначено також грошові допомоги, що були нараховані та виплачені ОСОБА_1 у січні 2017 року під час звільнення з військової служби, а саме: допомога на оздоровлення, передбачена наказом Служби безпеки України від 23 січня 2008 року №35/ДСК, у сумі 10 972,52 грн.; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, передбачена наказом Служби безпеки України від 23 січня 2008 року №35/ДСК, у сумі 1300,00 грн.; грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки у сумі 15 972,85 грн. Також було вказано, що одноразова допомога при звільненні з військової служби, передбачена наказом Служби безпеки України від 23 січня 2008 року №35/ДСК, у сумі 137 156,50 грн., виплачена позивачу 28 лютого 2017 року.
У довідці зазначено, що на всі виплати, крім одноразової допомоги при звільненні, нарахований і сплачений єдиний внесок.
В листі від 19 квітня 2018 року №653/П-01 відповідач повідомив, що за документами пенсійної справи позивача при обчисленні розміру пенсії було застосовано Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393, та враховано грошове забезпечення, що відповідає нормам постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу».
Судами встановлено, що фактично позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії з врахуванням поданих документів з огляду на те, що допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції та допомога при звільненні зі служби не є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення, а тому підстави для їх зарахування до складу грошового забезпечення, з якого обчислена пенсія, відсутні.
Не погодившись з діями відповідачів позивач звернувся до суду з даним позовом.
10. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
Приписами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
11. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 15 Законe №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Частиною другою статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною четвертою статті 9 Закону України №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Згідно з п.1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 07 листопада 2007 року №1294 (набрала чинності 01 січня 2008 року) (надалі - Постанова №1294), грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно частини першої статті 15 Закону №2011-XII пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Частиною 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
12. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 (справа №522/2738/17) відступила від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10.03.2015 (справа № 21-70а15) та прийшла до висновку, що при обчисленні пенсії на підставі ст. 43 Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Крім того, факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного ст. 43 Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який є вичерпним.
Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновками судів при розгляді справи № 857/131/18 щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії відповідно до грошового забезпечення позивача, до якого включено отримана ним грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, оскільки такі виплати здійснювалися не щомісячно та не входять до встановленого частиною 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» переліку видів грошового забезпечення.
13. Правову позицію щодо відсутності підстав для включення одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, висловлено в постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2017 року у справі № 21-1115а16 та в подальшому підтримано Верховним Судом у низці постанов, зокрема, від 3 травня 2018 року у справі № 728/1876/17, від 22 листопада 2018 року у справі №344/10953/17, від 16 квітня 2020 року у справі №638/8169/16-а, від 23 червня 2020 року у справі №646/5771/16-а та від 16 липня 2020 року у справі № 642/1088/16-а.
Така, правова позиція ґрунтується на тому, що одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яке повинне враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.
З огляду на зазначене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, щодо відсутності підстав для задоволення позову в цій частині.
14. Стосовно винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, то Верховний Суд, зокрема, у постанові від 18.04.2019 у справі № 431/703/17 дійшов висновку, що винагорода за участь в антитерористичній операції є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній. При цьому, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, а також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні після отриманих у такий період поранень (контузії, травми, каліцтва). Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичний характер, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира.
За таких обставин, винагорода за участь в антитерористичній операції не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.
15. Суд не знаходить підстав для відступу від вищезазначених правових висновків у справі, що розглядається.
16. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
17. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню та про відсутність підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.
18. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
2. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Г. Стрелець
Судді С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій