13 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 1140/2926/18
адміністративне провадження № К/9901/9984/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Управління Держпраці у Кіровоградській області
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 (колегія у складі суддів Дурасової Ю.В., Божко Л.А., Іванова С.М.)
у справі № 1140/2926/18
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Управління Держпраці у Кіровоградській області
про визнання протиправною та скасування постанови.
І. РУХ СПРАВИ
1. 21.06.2018 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови відповідача про накладення штрафу №КР1667/333/НП/АВ/СПТД-ФС від 22.08.2018.
2. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 в задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.
4. 09.04.2019 відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Ухвалою Верховного Суду від 31.05.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
6. Сторони клопотали про розгляд справи за їхньої участі, однак своєю ухвалою Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовою особою відповідача 25.07.2018 на ім'я заступника керівника відповідача подано службову записку про те, що 25.07.2018 в ході проведення роз'яснювальної роботи за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де здійснює підприємницьку діяльність позивач, виконувала роботу продавця гр. ОСОБА_2 . У телефонній розмові з позивачем цей факт підтверджено, але провести перевірку неможливо через проживання позивача в іншому населеному пункті.
8. 26.07.2018 на ім'я заступника керівника відповідача складено службову записку про те, що встановлено факт використання найманої праці без оформлення трудових правовідносин, у зв'язку з чим рекомендовано здійснити інспекційне відвідування.
9. 26.07.2018 заступник керівника відповідача видав наказ №959, яким доручив провести інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у позивача, в термін з 26.07.2018 по 27.07.2018. На підставі цього наказу складено направлення на проведення інспекційного відвідування від 26.07.2018 №959/02.17. Направлення на перевірку було вручено особі, яка здійснювала розрахункові операції, що підтверджується особистим підписом на зворотному боці направлення.
10. 26.07.2018 посадовими особами відповідача було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування магазинів « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_1
11. Інспекційне відвідування не було проведено, про що було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №КР1667/333/НП/АВ від 26.07.2018. Причини, з яких інспекційне відвідування неможливо провести, відображені у вищевказаному акті. Крім того посадовими особами відповідача складено вимогу про надання документів від 26.07.2018 №КР1667/333/ПД, якою зобов'язано позивача, в строк до 06.08.2018 надати документи згідно з переліком, зазначеним у вимозі. Намагання провести інспекційне відвідування підтверджується особистими пояснення осіб, які були присутні в магазинах « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_1.
12. Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування та вимога про надання документів направлені на адресу позивача, що підтверджується накладною №2800005679765 та фіскальним чеком №3000398352.
13. 06.08.2018 посадовими особами відповідача повторно здійснено спробу проведення інспекційного відвідування магазинів « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_1.
14. Інспекційне відвідування знову не було проведено, про що було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №КР1667/333/НП від 06.08.2018. Причини, з яких інспекційне відвідування неможливо провести, відображені у вищевказаному акті (направлений за адресою місця проживання позивача, що підтверджується накладною №2800005485081 та фіскальним чеком №3000398352 від 06.08.2018).
15. На підставі службової записки від 07.08.2018 відповідач прийняв рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №КР1667/333/НП/АВ/СПТД від 10.08.2018.
16. Телефонограмою від 10.08.2018 №53 позивача було сповіщено про розгляд справи про накладення штрафу, яка відбудеться 22.08.2018.
17. 22.08.2018 відповідач виніс постанову про накладення штрафу № КР1667/333/НП/АВ/СПТД-ФС, якою відповідно до ст. 259 КЗпП України, ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення», ч. 3 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим ПКМУ від 17.07.2013 №509 та на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України до позивача застосовано штраф в розмірі 372300 грн.
18. У постанові відповідача від 22.08.2018 зазначено, що в телефонному режимі позивача повідомлено про наслідки ненадання документів для проведення інспекційного відвідування.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
19. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що посадовим особами відповідача прийнято оскаржувану постанову з підстав неможливості проведення інспекційного відвідування.
20. Позивач звертав увагу на процедурні порушення, яких припустилися посадові особи відповідача, а саме: неправильне застосування абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, порушення Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, порушення Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, протиправність дій відповідача та оскаржуваної постанови, порушення порядку накладення штрафу, фальсифікація документів.
21. Відповідач зазначив, що інспекційне відвідування було правомірним, його проведено на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Постанову прийнято Головним управлінням у відповідності до вимог Порядку № 509.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
22. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що дослідженні судом письмові докази, послідовність дій відповідача та їх фіксування письмовими документами, повністю спростовують доводи позивача щодо протиправності дій відповідача під час намагання провести інспекційне відвідування, а тому застосування штрафу за невиконання законних вимог посадових осіб відповідача є правомірним.
23. Суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про задоволення позовних вимог, оскільки контролюючим органом невірно кваліфіковано вчинене позивачем правопорушення, на Позивача був накладений штраф, встановлений абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП за створення ФОП ОСОБА_1 перешкод (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування), натомість абзацом 7 частини 2 статті 265 КЗпП не передбачений такий вид правопорушення, як перешкода в реалізації прав інспекторів праці.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
24. Відповідач не погоджується з рішеннями суду апеляційної інстанції і вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а суд припустився порушення норм матеріального та процесуального права.
25. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що предметом заходу є саме додержання законодавства про працю в частині належного оформлення працівників. Отже постанова про накладення штрафу була винесена з додержанням вимог законодавства, а тому помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про безпідставність притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності.
26. 25.06.2019 надійшов відзив від позивача, в якому останній покликається на правомірність рішення суду апеляційної інстанції з підстав, висловлених вказаним судом. Саме лише намагання провести інспекційне відвідування не підтверджує факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оскільки такий факт може бути встановлений лише в ході перевірки (інспекційного відвідування).
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Верховний Суд перевірив правильність застосуванням судами норм матеріального та процесуального у межах доводів касаційної скарги та дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення.
28. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. Згідно з ч. 1 ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
30. Абзацом 2 частини 2 вказаної статті встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
31. Абзацом 6 частини 2 вказаної статті встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
32. Абзацом 7 частини 2 вказаної статті встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
33. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що штраф відповідно до оскаржуваної постанови Головного управління Держпраці у Кіровоградській області у сумі 372300 грн накладено на позивача за наслідком встановлення факту недопущення позивачем посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю та створення перешкод у її проведенні
34. За умови пред'явлення службового посвідчення та направлення для проведення позапланового заходу, позивач та його представники зобов'язані допускати посадових осіб до проведення інспекційного відвідування з наданням безперешкодного доступу до місць здійснення своєї діяльності.
35. З аналізу вищевикладених положень КЗпП України вбачається, що недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, тягне за собою відповідальність у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати.
36. При цьому вчинення вказаних дій при проведенні перевірки з питань виявлення неоформлених трудових відносин, тягне за собою відповідальність у стократному розмірі мінімальної заробітної плати.
37. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з урахуванням змісту виданого контролюючим органом наказу за встановлений факт недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, особа має нести відповідальність саме у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, оскільки інспекційне відвідування не проведено відповідачем, а тому не встановлено факту допуску (або не допуску) працівника до роботи без оформлення трудового договору.
38. Суд не погоджується з цим правовим висновком з таких підстав.
39. Згідно наказу на проведення спірної перевірки позивача №959 від 26.07.2018 предметом здійснення позапланового заходу стосовно позивача є додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів. У наказі зазначено, що необхідність проведення інспекційного відвідування зумовлена наявністю інформації, передбаченої пп.3 п. 5 Порядку №295.
40. Відповідно до пп.3 п. 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
41. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що відповідач двічі безрезультатно намагався провести інспекційне відвідування за місцем провадження господарської діяльності позивача, про що складені відповідні акти, та надсилав позивачу вимогу про надання документів, яка виконана не була.
42. Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини, не викликає сумнівів, що відповідач здійснював перевірку саме додержання законодавства про працю в частині оформлення працівника, і позивач був обізнаний про питання, що є предметом перевірки, та ухилявся від її проведення.
43. З огляду на це, штраф обґрунтовано накладено саме за недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки з питань виявлення неоформлених трудових відносин. Відповідач правильно кваліфікував це правопорушення та визначив захід відповідальності.
44. Отже, Суд дійшов висновку про правомірність постанови №КР1667/333/НП/АВ/СПТД-ФС від 22.08.2018 за наслідком встановлення факту недопущення позивачем посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю та створення перешкод у її проведенні.
45. Аналогічних висновків за подібних обставин Верховний Суд дійшов у постанові від 28.10.2021 у справі №815/3024/18.
46. Враховуючи наведене, Суд встановив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні рішення і не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції. Суд не погоджується з позицією суду апеляційної інстанції та вбачає підстави для скасування оскаржуваного рішення із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
47. Відповідно до ст. 352 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
48. Отже, враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає закону і скасовано судом апеляційної інстанції помилково.
Керуючись ст. 341, 345, 354, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Управління Держпраці у Кіровоградській області задовольнити.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року у справі №1140/2926/18 скасувати.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року у справі №1140/2926/18 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб