13 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 440/3541/21
адміністративне провадження № К/990/1918/22
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г., суддів: Тацій Л.В., Бучик А.Ю.,
перевіривши касаційну скаргу Полтавського обласного центру зайнятості на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року в адміністративній справі № 440/3541/21 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного центру зайнятості, Козельщинської районної філії Полтавського обласного центру зайнятості про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського обласного центру зайнятості, Козельщинської районної філії Полтавського обласного центру зайнятості, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів по невиплаті допомоги по безробіттю та зобов'язати здійснити виплату соціальної допомоги по безробіттю;
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів по неналежному розгляду питання про надання та виплату одноразової допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності;
- зобов'язати відповідачів розглянути заяву позивача щодо надання та виплати допомоги по безробіттю одноразово для організації безробітним підприємницької діяльності.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Полтавського обласного центру зайнятості, Козельщинської районної філії Полтавського обласного центру зайнятості щодо невиплати у повному розмірі допомоги по безробіттю ОСОБА_1 .
Зобов'язано Полтавський обласний центр зайнятості, Козельщинську районну філію Полтавського обласного центру зайнятості виплатити невиплачену суму соціальної допомоги по безробіттю ОСОБА_1 у розмірі 3 300,04 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням першої та апеляційної інстанції, відповідач 10 січня 2022 року направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року в адміністративній справі № 440/3541/21 та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в частині задоволених позовних вимог.
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2022 року у задоволенні клопотання Полтавського обласного центру зайнятості про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 440/3541/21 відмовлено, касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме у зв'язку з необхідністю: сплатити судовий збір.
Надано скаржнику строк для усунення вказаних недоліків десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
На виконання зазначеної ухвали, скаржник направив до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, разом із платіжним дорученням про сплату судового збору.
Отже, недоліки касаційної скарги скаржником усунуто.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу до справ незначної складності віднесено, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
У даній справі суд першої інстанції, врахувавши характер спірних відносин, предмет доказування та склад учасників, прийшов до висновку про незначну складність справи і розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження
За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв'язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджуванні питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.
Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи те, що касаційна скарга подана на рішення у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, без наведення обґрунтувань підстав для касаційного оскарження передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 121, 328, 330, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Полтавського обласного центру зайнятості на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року в адміністративній справі № 440/3541/21.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді Л. В. Тацій
А. Ю. Бучик