12 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 640/17108/19
адміністративне провадження № К/990/6620/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022 у справі № 640/17108/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОЗХІМЗАХИСТ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОЗХІМЗАХИСТ» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2021 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС у м.Києві в особі комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 20.03.2019 № 1114758/24157485, зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 10.01.2019 № 4, датою подання - 31.01.2019.
Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2021.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2021 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без руху з підстав невідповідності її вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2021 апеляційну Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2021 у справі № 640/17108/19 повернуто скаржнику, оскільки апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги.
Головне управління ДПС у м. Києві повторно звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2021.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021 відмовлено Головному управлінню ДПС у м. Києві у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2021 повернуто апелянту, оскільки Головним управлінням ДПС у м. Києві не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2021.
24.11.2021 Головне управління ДПС у м. Києві втретє подало апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2021.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2021 залишено без руху, з підстав невідповідності її вимогам статті 295 та пункту 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу КАС України, а саме апеляційна скарга подана поза межами строку на апеляційне оскарження та до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного дміністративного суду від 18.01.2022 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2021.
При цьому, суд виходив з того, що відсутність належного фінансування державного органу, а також повторна подача апеляційної скарги, у зв'язку з поверненням первинної не є пов'язаними з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги, та, як наслідок, не є поважною підставою для порушення принципу правової визначеності.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження Верховний Суд виходить з такого.
Частиною третьою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (яка визначає загальний строк на апеляційне оскарження) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Так, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку обґрунтовано визнані судом неповажними.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи вищезазначене, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022 у справі № 640/17108/19 відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова