про залишення позовної заяви без руху
13 квітня 2022 року м. Рівне№460/11489/22
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Друзенко Н.В., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації
про зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року за період з 16 серпня 2021 року до зміни законодавства або зміни правового статусу.
За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі іменується - Закон України №3674-VI).
За приписами частини першої статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 № 1928-IX, установлено з 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2481,00 на одну особу.
З матеріалів адміністративного позову встановлено, що позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, які пов'язані між собою, а тому судовий збір за них підлягає сплаті як за одну.
Відтак, позивачу належало сплатити судовий збір у загальному розмірі 992,40 грн.
Однак, позивачем не додано до адміністративного позову документа про сплату судового збору.
Разом з тим, позивачем в адміністративному позові зазначено про звільнення або відстрочення від сплати судового збору, оскільки предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю та середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму розрахованого та затвердженого відповіднодо закону для сіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення. З огляду на викладене, вважає, що за таких обставин є підстави для звільнення чи відстрочення від сплати судового збору за подання даного позову.
Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відтак, підставою для звільнення від сплати судового збору, зокрема, є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.
Позивачем не надано суду документів, із яких можливо було б встановити суму всього її доходу, отриманого за попередній календарний рік.
Суд погоджується, що в даній адміністративній справі предмет позову стосується захисту соціальних прав позивача, разом з тим, за вимогами статті 8 Закону України "Про судовий збір" вирішення питання звільнення від сплати судового збору залежить від майнового стану сторони.
Однак, суд зауважує, що до позовної заяви не долучено довідки про доходи.
Більше того, суд наголошує, що відповідно до статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й громадян.
Тому, задоволення заяви позивача про звільнення чи відстрочення (розстрочення) від сплати судового збору з неналежних підстав або з підстав, що не підтвердженні доказами, поставить заявника у привілейоване становище перед іншими учасниками судового процесу, що, на переконання суду, з урахуванням приписів статті 129 Конституції України, є неприпустимим.
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення чи відстрочення (розстрочення) від сплати судового збору.
Водночас, щодо строку звернення до адміністративного суду, слід зауважити на наступному.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст ст.122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
Судом встановлено, що датою подання адміністративного позову до поштового відділення є 28 березня 2022 року, що підтверджується проставленим штемпелем на конверті, який наявний в матеріалах справи.
До позовної заяви позивачем не подано до суду заяву про поновлення строку звернення, належного обгрунтування поважності позивач в позові не наведено, тому у суду відсутні підстави вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду 28 березня 2022 року з позовом про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року за період з 16 серпня 2021 року до зміни законодавства або зміни мого правового статусу.
Отже, з врахуванням шестимісячного строку звернення до суду, позовні вимоги про зобов'язання вчинення відповідачем певних дій можуть бути заявлені починаючи з 28 вересня 2021 року.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 1 ст.123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску (або нової редакції позовної заяви з врахуванням шестимісячного строку звернення до суду) та доказів сплати суми судового збору у розмірі 992,40 грн (оригінал платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за реквізитами зазначеними на сайті суду: https://adm.rv.court.gov.ua/sud1770/gromadyanam/tax/), або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору (докази важкого фінансового становища).
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про зобов'язання вчинення певних дій - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Н.В. Друзенко