13 квітня 2022 року м. Рівне №460/2661/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доУправління МВС України в Рівненській області,
про визнання дій протправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Рівненській області (далі - відповідач), Головного управління національної поліції в Рівненській області (далі - співвідповідач) у якому просить суд:
визнати протиправними дії Ліквідаційної комісії УМВС України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані довідки про заробітну плату по посаді провідного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України в Рівненській області з зазначенням посадового окладу, надбавки за ранг (13) та вислугу років, станом на 05.01.2022 (день звернення за призначенням пенсії), а також довідки про розмір виплат (крім посадового окладу, надбавки за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, а саме за грудень 2021 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі, для призначення пенсії державного службовця;
зобов'язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Рівненській області та Головне управління Національної поліції в Рівненській області підготувати та надати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату провідного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України в Рівненській області за аналогічною посадою - провідного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Рівненській області з зазначенням посадового окладу, надбавки за ранг (13) та вислугу років, станом на 05.01.2022 року (день звернення за призначенням пенсії) за аналогічною посадою та довідку про розмір виплат (крім посадового окладу, надбавки за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, а саме за грудень 2021 року, за відповідною (прирівняною) посадою провідного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Рівненській області за останнім місцем роботи на державній службі, для призначення пенсії державного службовця.
Стислий виклад позиції сторін.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01.06.1994 по 24.04.2015 позивач працювала на різних посадах державної служби УМВС України в Рівненській області, стаж державної служби за даний період становив 20 років 10 місяців 19 днів. Після досягнення пенсійного віку, 17.12.2021, позивач подала документи до органів пенсійного фонду для призначення пенсії, зазначає, що згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Вважає, що посади на яких вона перебувала в органах внутрішніх справ відносяться до категорії державної служби, оскільки останнє місцем проходження державної служби було УМВС України в Рівненській області. Позивач звернулась до даної установи із заявою про отримання відповідних довідок для призначення та обчислення пенсії. Однак отримала відмову, в якій зазначено, що УМВС України в Рівненській області ліквідовано, а ГУНП в Рівненській області не є його правонаступником, відтак відсутні правові підстави для видачі такої довідки. На думку позивача, дії відповідача суперечать вимогам чинного законодавства та порушують її право на виплати зі сфери соціального забезпечення. З підстав наведених у позовній заяві, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
10.03.2022 від Управління МВС України в Рівненській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що відповідно до положення пункту 3 Порядку № 750, у зв'язку з відсутністю в УМВС України в Рівненській області посад державної служби через втрату чинності штатів ще 06.11.2015, у Ліквідаційної комісії УМВС України в Рівненській області були відсутні правові підстави для видачі довідок ОСОБА_1 . Тому, позивачу, 05.01.2022 було відмовлено у видачі запитуваних нею документів. З наведеного, просить суд відмовити у задоволенні позову.
10.03.2022 до суду надійшов аналогічний за змістом відзив від співвідповідача - Головного управління Національної поліції в Рівненській області. Серед іншого співвідповідач зазначає, що ОСОБА_1 жодного дня не перебувала у трудових відносинах з Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області, оскільки ГУНП в Рівненській області не є правонаступником УМВС України в Рівненській області, співвідповідач позбавлений можливості видати запитувані довідки ОСОБА_1 . З наведених у відзиві підстав, просить суд відмовити у задоволенні позову.
Заяви, клопотання учасників справи.
Інших заяв та клопотань, які мають значення для вирішення спору до суду не надходило.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 15.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при розгляді справи в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
Згідно записів, що містяться в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 15.04.1980, виданої ОСОБА_1 , з 01.06.1994 по 20.04.2015 позивач працювала на різних посадах державної служби УМВС України в Рівненській області /а.с. 12-13/.
Відповідно до запису № 12 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.04.1980, 01.06.1994 ОСОБА_1 прийняла присягу державного службовця зі встановленням 13 рангу державного службовця (наказ УМВС № 128 о/с від 09.09.1994).
Відповідно до запису № 18 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.04.1980, 17.01.2015 ОСОБА_1 переведено на посаду провідного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України в Рівненській області із збереженням раніше встановленого рангу державного службовця (наказ УМВС № 17 о/с від 17.01.2015).
Судом встановлено, що на день звільнення ОСОБА_1 , а саме 20.04.2015, стаж державної служби в період з 01.06.1994 по 20.04.2015 становив 20 років 10 місяців 19 днів, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.04.1980 та довідкою № 1/249 від 01.12.2021, виданої УМВС України в Рівненській області /а.с. 14/.
20.04.2015, станом на день звільнення з органів внутрішніх справ пенсія ОСОБА_1 не призначалась, 17.12.2021, з досягненням пенсійного віку, ОСОБА_1 до органів пенсійного фонду подано відповідні документи для призначення пенсії.
05.01.2022 позивач звернулась до Управління МВС України в Рівненській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України в Рівненській області із заявою про видачу довідки про заробітну плату на посаді провідного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України в Рівненській області з зазначенням посадового окладу, надбавки за ранг (13) та вислугу років, а також довідки з зазначенням усіх видів виплати (крім посадового окладу, надбавки за ранг та вислугу років) /а.с. 16/.
05.01.2022, відповідач надав ОСОБА_1 відповідь №11/1 «Про розгляд звернення», якою відмовив у видачі запитуваних довідок на заяву від 05.01.2022. Відмова мотивована тим, що згідно пункту 6 Постанови КМУ від 14.09.2016 року №622 «Про деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» у разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою. Крім того зазначають, що пунктом 3 Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсії окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 року № 750 у разі ліквідації державного органу без правонаступника або якщо останнє місце роботи особи на посаді державної служби було в органі, який на час призначення особі пенсії відсутній чи у якому на час призначення пенсії перейменовані (відсутні) посади, у тому числі відсутні відповідні посади державної служби, довідки для призначення пенсії видають: Міністерство соціальної політики України - особам, у яких останнє місце роботи на посаді державної служби було в державних органах, юрисдикція яких поширювалася на всю територію України (крім Національного банку України);Національний банк України - особам, у яких останнє місце роботи на посаді державної служби було в установах, філіях та представництвах Національного банку України; структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі утворення) рад - особам, у яких останнє місце роботи на посаді державної служби було у відповідних державних органах, юрисдикція яких поширювалася на територію однієї або кількох областей, м. Києва або м. Севастополя, одного або кількох районів, міст обласного значення, та органах місцевого самоврядування. Зазначають, що постановою КМУ № 730 від 16.09.2015 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» створено територіальні органи Національної поліції та ліквідовано територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області /а.с. 17/.
Так, спірні правовідносини виникли у зв'язку з тим, що позивач вважає дії відповідача щодо відмови у виготовленні та видачі ій довідки про заробітну плату на посаді провідного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України в Рівненській області з зазначенням посадового окладу, надбавки за ранг (13) та вислугу років, станом на 05.01.2022 року (день звернення за призначенням пенсії), а також довідки про розмір виплат (крім посадового окладу, надбавки за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, а саме за грудень 2021 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі, для призначення пенсії державного службовця протиправними, та такими, що порушують її соціальні права, передбачені пенсійним законодавством.
Докази відхилені судом та мотиви їх відхилення.
Суд не відхиляє докази подані учасниками справи. Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно;
55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;
56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;
56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;
57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;
57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;
58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;
58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;
59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;
59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;
60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу:
по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 15 до 16 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 15 до 17 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 15 до 18 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 15 до 19 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 15 до 24 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.
Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Починаючи з 1 січня 2028 року, у разі наявності 40 і більше календарних років страхового стажу, пенсія за віком призначається незалежно від віку.
Для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону № 3723-XII стаж державної служби обраховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби".
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, до стажу державної служби зараховується робота (служба), на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ.
З наведеного вбачається, що посади на яких позивач перебувала в органах внутрішніх справ відносяться до зазначеної категорії.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом № 889-VIII.
Відповідно до п. 2 розд. XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон N 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п. 10, 12 розд. XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 889-VIII передбачає, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону N 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону N 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону N 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону N 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону N 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст. 37 Закону N 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону N 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Законом передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, які звернулися за призначенням пенсії, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р.; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
У разі, якщо особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права.
Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З 01 травня 2016 року набув чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон № 889- VIII), яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 (далі - Закон № 3723- ХІІ).
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII втратив чинність Закон № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10 та 12 вищезазначеного розділу передбачено право державних службовців за певних умов на призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ. Державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII обіймають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менше, як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Чоловіки мають право на одержання пенсії державних службовців по досягненню 62 років, жінки - по досягненню пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та за наявності страхового стажу для чоловіків - 35, для жінок - 30 років.
До досягнення 62-річного віку право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
60 років - які народилися до 31.12.1952 року;
60 років 6 місяців - які народилися з 01.01. до 31.12.1953 року;
61 року - які народилися з 01.01. до 31.12.1954;
61 року 6 місяців - які народилися з 01.01.1955 до 31.12.1955.
Пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права на пенсію в розмірі 60 % суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями у розмірі 60 % заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 469 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб", яка набрала чинність з 01.01.2020, доповнено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 пунктом 3-1, яким регулюється порядок визначення заробітної плати особам, яким призначається пенсія згідно Закону "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII.
З урахуванням змін, внесених постановою № 469, з 01.01.2020 право на обчислення пенсії на умовах Порядку № 622 мають особи:
які станом на 01.05.2016 займали посади державної служби;
та яким призначено пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" від грудня 1993 № 3723-ХІІ у період з 01.10.2011 до 01.05.2016;
які в період роботи на спецпосадах не отримували пенсію згідно Закону України №3723 до дня набрання чинності Законом України № 889, тобто до 01.05.2016;
та які звільнились з посади державної служби, в тому числі до 01.01.2020 року.
Всі зазначені умови повинні бути дотриманні одночасно. Обчислення пенсії на умовах Порядку № 622 проводиться з дня звернення особи, але не раніше 01.01.2020. Заробітна плата для обчислення пенсії враховується за останньою займаною після 01.05.2016 посадою державної служби.
У разі, якщо особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Тобто для призначення пенсії позивачці, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у розмірі 60 % заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування необхідно подати до органу пенсійного фонду, зокрема дві довідки: першу з зазначенням посадового окладу, надбавки за ранг та вислугу років, які враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби) та другу про розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), який визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Мотивована оцінка аргументів сторін і висновки суду.
Предметом спору у даній справі є оцінка наявності підстав для видачі відповідачем довідки про середню заробітну плату, а також довідки про розмір виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення з призначенням пенсії, за відповідною посадою за останнім місцем роботи на державній службі, для призначення пенсії державного службовця.
Так, останнім місце проходження державної служби позивачем було УМВС України в Рівненській області, тому ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про отримання відповідних довідок, для призначення та обчислення пенсії.
При цьому, суд критично оцінює доводи відповідача та співвідповідача щодо законності відмови у видачі, зазначених довідок з тих підстав, що УМВС України в Рівненській області ліквідовано, а ГУ НП в Рівненській області не є їх правонаступником і позивач не перебувала у трудових відносинах зі співвідповідачем, виходячи з наступного.
Згідно пункту 6 Постанови КМУ від 14.09.2016 року №622 «Про деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» у разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
Суд зазначає, що на сьогодні УМВС України в Рівненській області не ліквідоване, нині діє ліквідаційна комісія УМВС України в Рівненській області до якої позивач зверталась за отриманням відповідних довідок для призначення пенсії.
Судом встановлено, що юридична особа - УМВС України в Рівненській області перебуває в процесі ліквідації, що підверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Дана обставина не заперечується та не спростовується відповідачем та співвідповідачем.
Як зазначено у Постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 812/1408/16 (провадження № К/9901/20481/19) публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15).
Отже, суд дійшов висновку, що правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 2а-23895/09/1270.
У такому разі також відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Суд зазначає, що у даному випадку відсутні підстави для застосування положень п. 3 Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсії окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 року №750, оскільки державний орган не ліквідовано, а він перебуває у стадії ліквідації та у органі, який є фактичним правонаступником відповідача у штаті наявна аналогічна посада.
Також, судом досліджено відповідь на адвокатський запит представника позивача - адвоката Добродій О.М., оформлений листом №11/4 Аз від 17.01.2022 «Про розгляд адвокатського запиту» щодо наявності в управлінні фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ НП в Рівненській області посади провідного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності або іншої посади, прирівняної до посади провідного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС, де співвідповідач зазначає, що на сьогодні до структури управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Рівненській області входить відділ бухгалтерського обліку та звітності, в якому передбачена посада провідного спеціаліста категорії «державний службовець».
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача необхідно виходити з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Порушені права та інтереси позивача
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови у наданні ОСОБА_1 довідки про заробітну плату по посаді провідного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України в Рівненській області з зазначенням посадового окладу, надбавки за ранг (13) та вислугу років, станом на 05.01.2022 (день звернення за призначенням пенсії), а також довідки про розмір виплат (крім посадового окладу, надбавки за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, а саме за грудень 2021 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі, для призначення пенсії державного службовця є протиправними та такими, що призвели до порушення майнових права та інтересів позивача.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
З огляду на встановлені обставини, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією № 29 від 28.01.2022, оригінал якої наявний в матеріалах справи.
Відтак, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління МВС України в Рівненській області та Головного управління національної поліції в Рівненській області.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Рівненській області, Головного управління національної поліції в Рівненській області задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Ліквідаційної комісії УМВС України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні довідки про заробітну плату по посаді провідного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України в Рівненській області з зазначенням посадового окладу, надбавки за ранг (13) та вислугу років, станом на 05.01.2022 (день звернення за призначенням пенсії), а також довідки про розмір виплат (крім посадового окладу, надбавки за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, а саме за грудень 2021 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі, для призначення пенсії державного службовця.
Зобов'язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Рівненській області та Головне управління Національної поліції в Рівненській області підготувати та надати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату провідного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України в Рівненській області за аналогічною посадою - провідного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Рівненській області з зазначенням посадового окладу, надбавки за ранг (13) та вислугу років, станом на 05.01.2022 (день звернення за призначенням пенсії) за аналогічною посадою та довідку про розмір виплат (крім посадового окладу, надбавки за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, а саме за грудень 2021 року, за відповідною (прирівняною) посадою провідного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Рівненській області за останнім місцем роботи на державній службі, для призначення пенсії державного службовця.
Стягнути на користь ОСОБА_2 суму судового збору у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 (двадцять) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління національної поліції в Рівненській області.
Стягнути на користь ОСОБА_2 суму судового збору у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 (двадцять) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень -Управління МВС України в Рівненській області
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 13 квітня 2022 року.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - УМВС України в Рівненській області в особі Ліквідаційної комісії УМВС України в Рівненській області (вул. Хвильового 2, м.Рівне, 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 08592282)
Суддя О.В. Поліщук