Справа № 504/210/20
Номер провадження 2-п/504/20/22
22.02.2022смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Вінської Н.В.,
секретаря Коцар А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації,-
23 липня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 20 липня 2020 року по справі № 504/210/20. Вважає, що вказане рішення підлягає перегляду оскільки він не був повідомлений про час та місце цих засідань. Просить визнати причину пропуску строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення поважною, скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
ОСОБА_1 надав до суду заяву якою просить проводити розгляд заяви про скасування заочного рішення без його участі. Заяву підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» надав до суду заяву, якою просив проводити розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, розглянувши заяву про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали цивільної справи №504/210/20, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи №504/210/21, а саме поштового повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач ОСОБА_1 31.10.2020 року отримав ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного провадження разом із позовною заявою та додатками до неї.
Таким чином, доводи відповідача, які викладені в заяві про перегляд заочного рішення, стосовно того, що він не був повідомлений про розгляд справи та перебування справи у суді взагалі, суд вважає безпідставними та такими, що суперечать фактичним обставинам.
Крім того, відповідачем не були надані докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При розгляді даної заяви суд враховує практику Європейського суду з прав людини щодо застосування принципу юридичної визначеності як аспекту верховенства права.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
Крім того, згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд вважає, що відповідач не вмотивував усі в сукупності підстави для скасування заочного рішення та не надав достатніх та переконливих доказів, які б впливали на висновки суду.
Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що обидві підстави для скасування заочного рішення відсутні (поважність причини неявки в судове засідання, а також наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення), суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації залишити без задоволення.
Керуючись ст.287 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації - відмовити.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в частині відмови у поновленні процесуального строку протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя Вінська Н. В.