13 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 372/54/20-ц
провадження № 61-3347 ск 22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області
від 21 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання договорів дарування недійсними, визнання права власності у порядку спадкування; зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа - ОСОБА_1 , про визнання заповіту недійсним,
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 21 квітня 2021 року позов ОСОБА_3 задоволено. У задоволенні зустрічного позову
ОСОБА_4 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 квітня 2021 року у частині визнання договорів дарування жилого будинку і земельної ділянки, укладених 22 грудня 2009 року між ОСОБА_7 і ОСОБА_1 , недійсними скасовано, ухвалено у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 про визнання недійсними договорів дарування відмовлено. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
21 лютого 2022 до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку
представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано касаційну скаргу (передано 08 квітня 2022 року), у якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 , зустрічний позов ОСОБА_4 задовольнити.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції
до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,
в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 102 грн.
Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характер (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до абзацу другого пункту 21 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до якого у разі якщо
в апеляційному або в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо заявник не згоден із таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само
з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.
Як убачається із змісту касаційної скарги, представник ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 не погоджується із судовими рішеннями, які ухвалено за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Ураховуючи характер спору та клопотання у скарзі, заявникові необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги за вимоги немайнового характеру (визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним та визнання заповіту недійсним) у розмірі (1 681 грн 60 коп.*200%)
3 363 грн 20 коп. та за вимоги майнового характеру (визнання права власності у порядку спадкування за законом) у розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір», яку заявник мав визначити й довести, оскільки матеріали касаційного переведення таких обставин не містять.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи,
що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про
що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області
від 21 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 січня 2022 року залишити без руху.
Надати представникові ОСОБА_1 - ОСОБА_2 для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Б. І. Гулько