Ухвала
13 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 757/7133/20
провадження № 61-20034св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Бєлановським Валерієм Петровичем , на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Пікуль А. А., Левенця Б. Б.,
Короткий зміст вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними та витребування квартири.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1 . У зв'язку зі скрутним матеріальним становищем вона мала намір здати належну їй квартиру в оренду або продати її. Для цього вона видала довіреність на представництво її інтересів близькій подрузі ОСОБА_6 , яка мала здійснити всі необхідні дії для здачі в оренду чи продажу її квартири.
Проте ОСОБА_6 , будучи її представником, діючи недобросовісно, 07 листопада 2019 року уклала від її імені договір іпотеки з ОСОБА_2 , за умовами якого належна їй квартира була передана в іпотеку для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 перед ОСОБА_2 за договором позики, укладеним 05 листопада 2019 року. Наслідком укладення вказаного договору іпотеки стало обтяження нерухомого майна та у подальшому втрата ОСОБА_1 права власності на квартиру у зв'язку із стягненням заборгованості за вказаним вище договором позики шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
26 лютого 2021 року на підставі інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно їй стало відомо, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 .
Враховуючи наведене, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивачка просила визнати недійсними договір іпотеки від 07 листопада 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Недостопом Д. В., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , договір позики від 05 листопада 2019 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , та витребувати квартиру АДРЕСА_1 з володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 14 липня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Печерським районним судом міста Києва від 19 серпня 2020 року, якою було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1501683980000.
Судове рішення мотивовано тим, що суд першої інстанції, встановивши, що спірні договори позики та іпотеки підписані сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов цих договорів, сторони та представники мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, на момент укладення вказаних договорів не заявляли додаткових вимог щодо їх умов, дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для визнання недійсними спірних договорів позики та іпотеки.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Рішення місцевого суду оскаржено у апеляційному порядку представником ОСОБА_1 - адвокатом Бєлановським В. П.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року клопотання ОСОБА_2 задоволено, закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - Бєлановського В. П. на рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними, витребування квартири на підставі пункту 2 частини першої статті 362 ЦПК України.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційне провадження у справі підлягає закриттю, оскільки повноваження адвоката Бєлановського В. П. на представництво інтересів позивачки у справі ОСОБА_1 припинилися у момент її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а апеляційна скарга на рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 липня 2021 року подана представником 31 серпня 2021 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2021 року представник ОСОБА_1 - Бєлановський В. П. , засобами поштового зв'язку, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року у цій справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі заявник посилається на те, щопостановляючи оскаржувану ухвалу апеляційний суд не врахував висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 523/17848/16-ц, від 12 вересня 2018 року у справі № 465/2385/14-ц та від 24 листопада 2020 року в справі № 201/5916/18.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що подача апеляційної скарги у справі, яка переглядається, була невідкладною процесуальною дією, невиконання якої призвело б до виникнення збитків у майбутніх спадкоємців ОСОБА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі неправильно застосував норми права, передбачені пунктом 6 частини першої статті 248 ЦК України та пунктом 2 частини першої статті 362 ЦПК України, в результаті чого дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі.
Провадження у суді касаційної інстанції
21 грудня 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
У січні 2022 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, зазначивши про законність і обґрунтованість ухвали суду апеляційної інстанції та безпідставність доводів скарги.
Позиція та висновки Верховного Суду
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно із частиною п'ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, а тому призначає справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 34, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними та витребування квартири, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником Бєлановським Валерієм Петровичем , на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи і персональний склад колегії суддів оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді В. В. Сердюк
С. Ю. Мартєв
І. М. Фаловська